Китай взявся за мільярдерів та актрис заради “загального процвітання”

У Китаї бурхливі зміни. Розправившись з вільним Гонконгом, компартія на чолі з головою Сі Цзіньпіном взялася за мільярдерів, зірок шоу-бізнесу та дітей. Мета – змусити багатих поділитися, витравити західні цінності та повернути Китай на прямий шлях до розвинутого соціалізму і світового панування.

Реформи Сі вже називають наймасштабнішими перетвореннями в Китаї XXI століття. Вони визначать долю найбільшої азійської економіки та півтора мільярда жителів країни, яка ледь поступається США за кількістю мільярдерів і є безперечним лідером в технологіях стеження за громадянами і обмеження їхнього доступу до “шкідливої” інформації.

Комуністи взялися зміцнити патріотизм та потіснити багатіїв під гаслами скорочення бідності та “загального процвітання”. Вони оголошують себе продовжувачами справи Ден Сяопіна, батька китайських ринкових реформ, і обіцяють ривок у світле майбутнє після невеликої корекції суспільства.

Інші у зв’язку з цим згадують не реформи Ден Сяопіна, які зробили Китай другою економікою у світі після США, а культурну революцію Мао Цзедуна, яка обернулася терором та розрухою. Критики Сі побоюються, що під гаслом “загального процвітання” Китай вистрілить собі в ногу і принесе приватний бізнес та інновації на вівтар абсолютної влади компартії та її голови.

Багатим запропонували поділитися

Коли Сі прийшов до влади майже десятиліття тому, Китай попрощався з повсюдною бідністю, але пригальмував на шляху від достатку до багатства. Щоб вибратися з “пастки середнього доходу”, економісти радили скоротити втручання держави в економіку та модернізувати інститути влади.

Роллс-Ройс в Пекине

Автор фото, AFP

Компартія під керівництвом Сі вибрала інший шлях: збереження провідної ролі держави, ставку на власні сили та інновації. Сі пообіцяв завершити “соціалістичну модернізацію” до 2035 року, а до 2050-го побудувати “велику сучасну соціалістичну державу”, змінивши США в ролі світового лідера.

А заразом прийняти та виграти Чемпіонат світу з футболу.

Роки йдуть, а ця мета не наближається. Доходи китайців ростуть все повільніше, а розрив між багатими і бідними ніяк не скорочується. Найбільш забезпечені 20% китайців останні п’ять років стабільно заробляють в 10 разів більше найменш забезпечених 20%.

Китайська футбольна збірна займає 71-у сходинку в рейтингу ФІФА, після Іраку та Албанії.

При цьому Сі не сидів склавши руки. Влада вживала заходів: вводила заборони, посилала сигнали і навіть садила бізнесменів. Ситуація особливо не змінювалася.

І ось в серпні замість традиційної відпустки Сі мобілізував ЦК компартії на боротьбу з нерівністю. Він зібрав засідання центрального партійного комітету і поставив за мету: “сприяти соціальній рівності, справедливості і всебічному розвитку людини, щоб всі люди могли впевнено просуватися до мети загального процвітання”.

Як саме?

“Збільшити частку людей із середнім достатком, підняти доходи малозабезпеченого населення і розумно регулювати високі доходи”, – передало підсумки наради держагентство Сіньхуа.

Alibaba Джек Ма

Автор фото, AFP

Підпис до фото, Нова лінія компартії пройшлася по мільярдерам і знаменитостям. Засновник Alibaba Джек Ма потрапляє в обидві категорії

Натяк на перерозподіл багатства викликав легку паніку, тож через 10 днів у Сіньхуа розтлумачили волю партії більш доступною мовою.

“Загальне процвітання зовсім не означає “грабувати багатих, віддаючи здобуте бідним”, як це неправильно тлумачать деякі західні ЗМІ. Захист законної приватної власності прописаний в Конституції КНР”, – говорилося в повідомленні під заголовком “Об’єктивний погляд на прагнення Китаю до загального процвітання”.

“Більш того, загальне процвітання означає достаток, який поділяли всі як в матеріальному, так і в культурному плані. Загальне процвітання – не просто економічне питання і зовсім не звичайний перерозподіл багатства”, – написало Сіньхуа.

І дійсно, наступні події показали, що мільярдерами та інтернет-гігантами справа не обмежиться. “Загальне процвітання” зажадає корекції в багатьох сферах китайського життя.

Згубний вплив Заходу

Першою жертвою зміцнення влади головного китайського комуніста Сі став головний капіталіст Ма. Сталося це ще рік тому.

Джек Ма, засновник гіганта інтернет-торгівлі Alibaba, збирався продати на біржі акції підрозділу мобільних платежів Ant Group за рекордну в історії первинних розміщень суму – понад 30 млрд доларів. Але за кілька днів до IPO він публічно пройшовся по фінансовій владі та банкам Китаю.

IPO не відбулося, Ма на кілька місяців зник з очей, а в житті китайського інтернет-бізнесу почалася чорна смуга. Вона тягнеться до цього дня і до того ж впевнено покриває також інші сфери китайської дійсності, від освіти до масової культури.

Дітей відучують від комп'ютерних ігор і прищеплюють патріотичний оптимізм

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Дітей відучують від комп’ютерних ігор і прищеплюють патріотичний оптимізм

Спочатку китайська влада взялася за виховання дітей. Їм фактично заборонили репетиторство та закордонне фінансування установ позакласної освіти, а в школах ввели вивчення “Думок глави Сі Цзіньпіна” – повчальної книги, раніше включеної до статуту компартії та конституції Китаю.

Щоб діти не відволікалися на “духовний опіум”, влада заборонила всім неповнолітнім грати в комп’ютерні ігри більше трьох годин на тиждень – тільки з 8 до 9 вечора у п’ятниці та вихідні.

Наступною мішенню став шоу-бізнес. Одна з найпопулярніших китайських актрис Чжен Шуан отримала податковий штраф майже на 50 млн доларів, а фільми і телешоу з її участю відразу пропали з усіх платформ.

Схожа доля спіткала ще одну популярну актрису, а також телеведучого, який колись очолював кіностудію Джека Ма Alibaba Entertainment. Останнього притиснули по ідеологічної лінії, за “історичний нігілізм”, і відправили “на смітник історії”.

Професор політичної історії Китаю в Оксфордському університеті Рана Міттер називає атаку на бізнес і знаменитостей ланкою одного ланцюга. “Видатні персонажі з солідними статками завжди будуть легкою мішенню, оскільки критика на їхню адресу широко резонує в соцмережах, – сказав він. – Почавши з мільярдерів, партія тепер дає зрозуміти, що наступною ціллю будуть зірки шоу-бізнесу”.

І весь шоу-бізнес в цілому.

Місцевий орган нагляду за друкованими ЗМІ та телебаченням заборонив публікацію будь-яких рейтингів зірок і платне голосування в телешоу. Він зажадав від телестудій урізати зарплати мегазірок, прибрати з ефіру “жінкоподібних чоловіків” і відмовитися від “вульгарних інфлюенсерів”.

Все це – “шкідливий контент” і “згубний вплив Заходу”, пояснив свої заборони “Китайкомнагляд” – і рекомендував просувати в телешоу маскулінність, культуру розвиненого соціалізму і патріотизм.

Прайд в Шанхае

Автор фото, AFP

Підпис до фото, Цензори накинулися на нетрадиційні цінності

“Зачищають все, що Сі і компартія вважають небажаною культурою, – каже Лінетт Онг, професор Інституту країн Азії Торонтського університету. – Це ще одне свідчення повзучого проникнення партії в усі сфери життя простих громадян”.

Як компартія втратила монополію на владу

Але чому Сі затіяв корекцію курсу саме зараз?

Версій багато, немає тільки пояснення: не в традиціях китайського політбюро звітувати про причини кожного вигину лінії партії. Однак перші кроки на оновленому шляху до процвітання дають уявлення про те, в чому саме керівництво Китаю побачило загрозу.

З одного боку, населення захопилося споживанням і розвагами в західному стилі, обожнює селебрітіс і капітал, йому все менш цікава побудова справедливого суспільства по кресленнях марксизму-ленінізму.

Але це ще пів біди.

Крім монополії на ідеологію, компартія поступово втрачає і монополію на контроль за пересуванням, колом спілкування, інтересами, фінансовим становищем та особистими даними китайців. Виклик цій монополії мимоволі кинули хай-тек-гіганти – китайські версії Facebook тощо, з якими більше мільярда підданих Сі охоче діляться інформацією про себе.

Мобільні банки і соціальні мережі вперше в історії сучасного Китаю дозволили його жителям будувати горизонтальні зв’язки в суспільстві в обхід держави, а приватному бізнесу дали шанс відвоювати роль локомотива економіки у підконтрольних компартії держкомпаній.

Раніше китайці були як на долоні – жоден платіж, жодна телефонна розмова не могла відбутись між громадянами в обхід державної інфраструктури, прозорої для влади. Тепер же вони вислизають в тінь мобільних додатків, ігрових сервісів і приватних платіжних систем.

Все це суперечить генеральній лінії партії, яка спрямована на зміцнення її ролі в житті суспільства і консолідацію влади в руках Сі.

китай

Автор фото, AFP

Підпис до фото, Компартія прагне опинитися в центрі життя китайців – в їхніх мобільних телефонах

Ситуацію ускладнює те, що поки влада Сі зміцнюється, китайська економіка слабшає – в основному через незалежні від голови причин. Корекція після десятиліть бурхливого зростання була неминучою, її лише прискорили торгова війна з США і пандемія коронавірусу, яка обвалила світовий попит на китайські товари. У країні давно визріла боргова криза, туго надулася бульбашка на ринку нерухомості, закінчилася дешева робоча сила.

Однак прекрасно себе почуває великий приватний хай-тек-бізнес. Весь цей час він продовжував рости, як і вплив жменьки мільярдерів на суспільство і економіку Китаю.

Навіть менш чуйні автократи приревнували б свою неподільну владу до таких потенційних суперників. Що вже говорити про Сі, який всі ці роки витратив на консолідацію влади в своїх руках і настільки досягнув в цьому успіху, що його цитатники стали частиною конституції і шкільної програми, а питання про наступника за рік до закінчення десятирічного терміну навіть не підіймається.

китай

Автор фото, AFP

Підпис до фото, Сі в підручнику для початкових класів

Кількість очей у китайського великого брата збільшується з кожним днем. Цифрові соціальні карти, сотні мільйонів камер спостереження, системи розпізнавання осіб, обов’язкові державні мобільні додатки. А наступного року з’явиться ще й офіційна криптовалюта – цифровий юань.

Але навіть стооке чудовисько бачить не все.

Хто володіє інформацією, той володіє світом

Спілкування, покупки, замовлення їжі й таксі, платежі, ігри та розваги – все це відбувається через мобільні додатки приватних інтернет-гігантів на кшталт Alibaba і Tencent. І вони не поспішають ділитися з владою всією зібраною в процесі інформацією про звички і поведінку користувачів.

Компартії це не подобається. І вона зосередила головний удар нової кампанії на інтернет-економіці великих даних і на сервісах, які глибше ідей марксизму-ленінізму проникли в центр життя сучасного китайця – в мобільний телефон.

Спочатку влада відкрила перше в китайській історії антимонопольне розслідування проти Alibaba Джека Ма і в квітні виписала йому 2,8 млрд доларів штрафу. За цим була друга справа, проти найбільшого в країні сервісу доставки їжі Meituan.

В кінці серпня Верховний народний суд Китаю спокусився на свята святих китайських капіталістів – традицію перепрацювань, відому як “996”. Суд випустив розлогу думку про те, що змушувати людей працювати з 9 ранку до 9 вечора 6 днів на тиждень по суті є порушенням законодавства. Тепер всі народні суди в Китаї будуть враховувати цю думку при вирішенні трудових спорів.

Слідом за судами на захист робочої сили хай-тек-гігантів встали чиновники. У вересні на килим до міністерства транспорту викликали топменеджерів 11 найбільших мобільних сервісів замовлення таксі. Їм пояснили шкідливість моделі їхнього бізнесу і запропонували до кінця року самостійно усунути проблеми з тіньовим найманням та оборотом особистих даних. Обіцяли потім перевірити.

китай

Автор фото, AFP

Тим часом інтернет-нагляд зажадав від соціальних мереж підкрутити алгоритми так, щоб рекомендації користувачам – пов’язані відео тощо – видавалися “виходячи з орієнтації на традиційні цінності” і “активно транслювали позитивну енергію”.

Законодавці теж не дрімають. Слідом за Великим китайським фаєрволом вони затвердили будівництво ще однієї великої стіни – навколо всіх зібраних в Китаї даних користувачів інтернет-сервісів.

Закон про захист приватної інформації набуває чинності в листопаді і забороняє експорт даних користувачів без офіційного дозволу, а закон про захист даних вже діє і зобов’язує компанії утримувати “важливу інформацію”, що стосується майже всього. На практиці це означає, що міжнародні компанії змушені будувати дата-центри в Китаї і не можуть торгувати даними китайських користувачів по всьому світу.

Весь цей сонм нових правил додає головного болю китайським інтернет-гігантам. Їм і так порадили ділитися прибутком, а тут ще бізнес виявився на мінному полі всестороннього регулювання.

Нові правила гнучкі і відкриті інтерпретаціям, їх можна натягнути на будь-яку дійсність, а значить, ніхто не застрахований від проблем на кшталт тих, що наздогнали Ant Group і таксі-сервісу Didi Chuxing.

Публічне побиття

Чиновники змусили Джека Ма розпилити Ant, виділити кредитний бізнес в окрему компанію і допустити туди сторонніх акціонерів. В процесі цього ущільнення сусідом по комуналці Ма нав’язали компанію Zhejiang Tourism Investment Group, яка не розуміє нічого в профільному бізнесі присвоєння кредитних рейтингів, але відповідає головній вимозі – за нею стоїть держава і чиновники, а не приватний капітал.

Якщо раніше приватна компанія оцінювала фінансове становище приватного громадянина та моментально ухвалювала рішення про видачу мікрокредиту або кредитної картки, то тепер в цьому процесі з’явився посередник у вигляді державного спостерігача, а чиновники отримали доступ до особистих даних користувачів найбільшої системи електронних платежів Alipay.

Історія ця поки що розвивається і чим закінчиться, неясно. Як і публічне побиття таксі-сервісу Didi Chuxing.

Didi придумав продати на Нью-Йоркській фондовій біржі акцій на 4 млрд доларів, не чекаючи закінчення перевірки Китайінтернетнагляду на предмет потенційного порушення заборон у сфері обігу даних.

Держканцелярія у справах інтернет-інформації у відповідь не тільки позбавила всіх китайців можливості завантажити додаток Didi, а й відправила в компанію ще кілька перевірок, включаючи податкову та антишпигунську. Свіжопродані акції впали в ціні; американські інвестори відчули себе обдуреними і подали до суду. Тепер на Didi чекають рахунки за зухвалість по обидві боки Тихого океану.

китай

Автор фото, AFP

Підпис до фото, Патріотизм і рівність – в центрі ідеології Сі

Але це винятки, запевняють тлумачі ідеї “загального процвітання” з Синьхуа. Вони повністю відповідають світовій практиці, і тим, хто не порушує, боятися немає чого.

“У процесі досягнення загального процвітання активізація антимонопольних заходів, боротьба з незаконним збагаченням і заохочення благодійних пожертвувань – все це міжнародно визнані засоби регулювання і внесення коректив. Ці кроки не означають, що капітал або приватні компанії в цілому стають мішенню в гонитві за загальним процвітанням. Зазначені заходи служать попередженням проти недобросовісної ділової практики”, – пише держагентство.

Однак правила добросовісності ніде чітко не прописані і можуть змінюватися хоч кожен день по волі лідерів. Це породжує конфузи. Мільярдери не знають, скільки потрібно віддавати.

Після пам’ятного виступу Сі на комітеті ЦК компартії в середині серпня хай-тек-гіганти поспішили “скинутися” на загальне процвітання. Спочатку Tencent, власник найпопулярнішого китайського месенджера WeChat, відклав 50 млрд юанів на соціальні програми. Потім подумав і подвоїв ставку до 100 млрд юанів (це понад 15 млрд доларів).

Ма виклик прийняв і пообіцяв роздати стільки ж з майбутнього прибутку Alibaba. За гігантами почали розщедрюватися менші компанії. Інтернет-магазин Pinduoduo пообіцяв селянам 10 млрд юанів, а в цілому китайські мільярдери цього року вже відписали на благодійність на 20% більше, ніж за весь минулий рік, підрахував Bloomberg.

Однак ніякого заохочення або осуду з Пекіна ніхто з них не дочекався. Єдиним мірилом достатності завзяття залишаються пожертвування конкурентів по бізнесу і давно склалося неофіційна думка про те, що на спільну справу повинно бути не шкода віддати третину прибутку.

“Хай-тек-диктатура”

Мільярдерами і їхніми “добровільними” пожертвами на суспільне благо справа не обмежиться. Китай давно замислюється над підвищенням прибуткового податку та введенням податків на нерухомість і спадщину. А вони вдарять насамперед по середньому класу.

китай

Автор фото, AFP

Простим громадянам перебудова Сі обіцяє зростання доходів в обмін на доступ до їхнього приватного життя. Не всім це до душі. Багато з тих, хто зараз із задоволенням ділиться своїми даними з додатками Ма, не довіряють чиновникам і силовикам.

Ось історія про державний додаток. Влада просуває його як захист простих китайців від закордонних шахраїв та зобов’язує встановити на телефони. Без цього додатку неможливо записати дітей в школу, винайняти житло чи влаштуватися на роботу в держустанову.

Він встановлений на 200 млн телефонів, і власник кожного з них дав 29 дозволів на прямий доступ до логів дзвінків, повідомлень і всього іншого. Однак, як показало розслідування лондонської Financial Times, дані з телефонів з встановленим держдодатком стікаються в поліцію, і деяких користувачів вже запрошували туди на бесіду – обговорити, навіщо вони читали закордонні фінансові новини, наприклад.

Сі створює модель сучасної хай-тек-диктатури – саме так оцінює його політику в області інформаційних технологій західна преса – та, якій Сіньхуа дорікає в упередженості.

“Великий експеримент авторитарного правління в XXI столітті”, – характеризує нову лінію Китаю FT, що присвятила зміцненню влади Сі серію статей.

Шлях до третього терміну

Закручування гайок загрожує уповільненням і навіть відмовою Китаю від інтеграції в світову капіталістичну систему, з якою у нього склалися взаємовигідні відносини за два десятиліття з моменту приєднання Китаю до Світової організації торгівлі (СОТ), вважає Паскаль Ламі, який очолював СОТ майже половину цього терміну.

“У довгостроковій перспективі це проблема, особливо для сектора інтернет-послуг, який повинен забезпечити левову частку приросту економіки в майбутньому, – сказав він в інтерв’ю Bloomberg. – Це нова хмара на горизонті світлого майбутнього китайської економіки; ще кілька років тому там її не було”.

китай

Автор фото, Getty Images

Прихильники Сі вважають його мета благородною, наміри – щирими, а дії – пропорційними загрозі. Вони кивають на те, що навіть демократичний ринковий Захід прагне приборкати владу інтернет-компаній і відрегулювати нову економіку мобільних додатків, де основним ресурсом виступають особисті дані користувачів. Китай рухається в тому ж напрямку, але без дискус

Критики Сі побоюються, що при всій шляхетності мети загального благоденства, обрані методи придушення онлайн-загрози надмірні і покликані захистити владу, а не громадян. Економісти вказують на соціальні успіхи країн з ринковою економікою та приклади того, як насильницький перерозподіл багатства на розсуд чиновників приводив держави від загального процвітання до повсюдного зубожіння.

Але у Китаю свій шлях, не втомлюється повторювати Сі.

Якщо нова кампанія допоможе йому мобілізувати суспільство на підтримку компартії в важкі часи пандемії і економіки, що гальмує, то на XX з’їзді компартії через рік йому легше буде подолати ледве сформовану традицію змінювати лідерів кожні 10 років і залишитися при владі на третій термін.

  • Олексій Калмиков
  • ВВС

і

ютос