Кандидати у тюрмі: Тихановський, Бабарико і Статкевич

В’язниця, закордон, партія. Що сталося з екскандидатами в президенти Білорусі?

Минув рік після президентських виборів у Білорусі, після яких в країні спалахнула гостра політична криза. DW – про те, чим зараз займаються ті, хто наважився скласти конкуренцію Олександру Лукашенку.

Білорусь, ґрати, знак піс Частина лідерів білоруської опозиції опинилися за ґратами, так само як і чимало їхніх прибічників

Президентська кампанія 2020 року в Білорусі була найцікавішою в історії країни. Своє бажання балотуватися торік спершу виявили 55 осіб – рекордна кількість за всю історію виборів у Білорусі. Серед них було досить багато відомих імен. Однак стати кандидатами в президенти і дійти до голосування 9 серпня вийшло лише у п’ятьох. Що сталося з тими, хто збирався поборотися за крісло президента Білорусі?

Кандидати у тюрмі: Тихановський, Бабарико і Статкевич

Багатьох кандидатів у президенти бажання скласти конкуренцію Олександру Лукашенку призвело до тюремного ув’язнення. Одним з перших був заарештований блогер, автор YouTube -каналу “Країна для життя” Сергій Тихановський. Блогера звинувачують у порушенні одразу чотирьох статей кримінального кодексу країни. В ув’язненні Тихановський перебуває вже більше року, і лише наприкінці червня суд почав розглядати його справу у закритому режимі.

У кримінальній справі Тихановського проходить і опозиціонер Микола Статкевич. Він зібрав команду з 30 осіб, які мали отримати статус кандидатів лише для того, щоб використовувати кампанію для законних мітингів і зустрічей з людьми. Самі ж вибори планувалося бойкотувати. Жоден з них, як і сам Статкевич, зареєстрованим кандидатом не став. Зараз Статкевичу і Тихановському загрожує до 15 років в’язниці.

За два місяці до виборів був заарештований і головний фаворит виборчої кампанії – ексголова “Белгазпромбанку” Віктор Бабарико. Нещодавно Бабарика засудили до 14 років позбавлення волі, як було сказано, за легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом та одержання хабаря. Він відбуває покарання у колонії в Новополоцьку.

Cвітлана Тихановська на зустрічі з главою британського уряду Борисом Джонсоном Cвітлана Тихановська на зустрічі з главою британського уряду Борисом Джонсоном

Тихановська лобіює санкції і зустрічається із західними лідерами

Зареєстрована кандидатка у президенти Світлана Тихановська спершу пішла на вибори лише для того, щоб підтримати чоловіка, проте швидко стала головною суперницею Лукашенка. Згідно з оголошеними владою результатами виборів, які не визнала міжнародна спільнота, Тихановська здобула 10 відсотків голосів, а Лукашенко – 80 відсотків. 11 серпня Тихановська пішла подавати скаргу на результати виборів до ЦВК, але невдовзі мусила втекти від імовірного арешту до Литви. Там вона ініціювала створення Координаційної ради, а потім досить швидко був організований офіс і кабінет представників Світлани Тихановської.

Нині Тихановську називають лідеркою білоруської опозиції. За місяці, проведені за кордоном, вона зустрілася з більш ніж 30 президентами і прем’єрами західних держав, серед яких канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel), президент США Джо Байден та інші. Офіс Тихановської лобіює запровадження європейських і американських санкцій, надає допомогу постраждалим у Білорусі і продовжує політичну боротьбу.

Віктор Бабарико Один з провідних опонентів Лукашенка Віктор Бабарико у липні був засуджений до багаторічного тюремного терміну

Подружжя Цепкало продовжує діяльність за кордоном

Через загрозу арешту за кілька тижнів до виборів країну був змушений залишити і ексголова Парку високих технологій Валерій Цепкало, якого не зареєстрували кандидатом у президенти. В країні залишалася дружина політика, Вероніка Цепкало, яка продовжувала передвиборчу кампанію в складі об’єднаного штабу Світлани Тихановської, проте у ніч на 9 серпня минулого року виїхати з Білорусі довелося і їй.

На даний момент подружжя Цепкало проживає у Ризі і продовжує суспільно-політичну діяльність. За кордоном Валерій створив Білоруський демократичний форум – інтернет-платформу, на якій користувачі можуть ініціювати обговорення того чи іншого питання або висловитися на запропоновані теми. А Вероніка Цепкало опікується фондом підтримки білоруських жінок.

Канопацька виступає на ВНС і готує реформу конституції

Решту трьох кандидатів у президенти під час електоральної кампанії називали “спойлерами” – Андрій Дмитрієв, Анна Канопацька і Сергій Черечень. Згідно з офіційними даними, вони на виборах зібрали близько одного відсотка голосів, але всі троє не визнали результати і подавали офіційні скарги до ЦВК. За час протестів та репресій нікого з них не було заарештовано, вони досі живуть у Білорусі.

Анна Канопацька розповідає, що, як і раніше, отримує задоволення від життя, працює і подорожує: “Зараз більше за професією (юристка. – Ред.), супроводжую великі європейські інвестиційні проєкти, але не залишила і політичну діяльність”. У минулому році, за її словами, вона зареєструвала Громадський центр законодавчих ініціатив, робота якого полягає в розробці змін до законодавства, зокрема спрямованого на “мінімізацію негативних наслідків санкцій”, а також у підготовці пропозицій щодо реформи Конституції.

Під час кампанії Канопацьку називали найбільш ексцентричним політиком через її яскраві образи і висловлювання. У лютому вона виступала з промовою на провладних Загальнобілоруських народних зборах, досить різко відгукуючись про діяльність опозиції. “Ніколи не буду брати участь в маріонетковій виставі, яку ставлять у Білорусі прокремлівські олігархічні структури. Я за те, щоб Білорусь була незалежною суверенною демократичною державою на європейському шляху розвитку, але ніхто з них (чинних політиків. – Ред.) ніколи не проголошував ці цілі – навпаки, просили допомоги у Росії”, – каже Канопацька і наголошує, що вважає себе реальною опозиційною діячкою.

Дмитрієв веде стрім і створює партію

Екскандидат Андрій Дмитрієв хоч поки і перебуває на волі, але каже, що постійно чекає арешту,і це діє досить виснажливо на нього і його сім’ю. Річ у тім, що нещодавно в громадське об’єднання “Казати правду”, яке він очолює, прийшли силовики з обшуком – тепер офіс опечатано, рахунки арештовано.

Весь цей рік, за словами Дмитрієва, він займається тим, що намагається показати людям, що за цих важких умов необхідні солідарність і взаємна підтримка: “Намагаюся пояснювати людям, що відбувається. З вересня по грудень я виходив в стрім щодня, зараз інтенсивність подій не така, робимо їх двічі на тиждень”. Дмитрієв також каже, що продовжує їздити по регіонах і зустрічатися з активом, але непублічно і вже не в такому масштабі, адже багато регіональних лідерів були змушені виїхати.

Крім того, Дмитрієв брав активну участь у з’їзді народних представників “Сход”, який планувався як альтернатива Загальнобілоруським народним зборам, а зараз працює над створенням партії “Наша партія” і не збирається виїжджати з країни. “Є внутрішнє відчуття, що я повинен бути тут, але це не означає, що мені не страшно”, – каже Дмитрієв.

Черечень зустрічається з Кочановою і готується до виборів

Глава Білоруської соціал-демократичної “Грамади” Сергій Черечень надалі очолює партію і не згоден, що його діяльність перестала бути помітною: “Я різко висловлююся в інтернеті з приводу нинішньої ситуації, і мої висловлювання багатьом здаються “на межі”. Останнім часом він об’їжджав регіональні структури партії і зареєстрував бізнес-асоціації. Крім того, Черечень неодноразово брав участь в протестних маршах, хоча і зазначає, що протест у Білорусі програв.

У жовтні 2020 року Сергія Черечня жорстко розкритикували за зустріч з головою провладної Ради Республіки Наталією Кочановою. Однак екскандидат каже, що і тоді, і зараз бачить своїм завданням ініціювати переговорний процес між владою і суспільством за участі міжнародних посередників. За словами Черечня, він неодноразово пропонував допомогу опозиції за кордоном, але її представники ніяк не реагували. “Я роблю лише те, що вважаю за необхідне. Якщо влада діє надто жорстко, то я буду про це говорити. Якщо опозиція десь перегинає палицю, нагнітає обстановку, я теж буду про це говорити”, – заявляє він. Крім того, Черечень планує брати участь у майбутніх електоральних кампаніях, які очікуються 2023 року.

і