Казахстан переходить з кирилиці на латинську абетку, поширену в західних країнах. Як відбуватиметься перехід і якими будуть його економічні наслідки?
Вітряним лютневим ранком уряд Казахстану ухвалив невелику, але надзвичайно важливу поправку до реформи, яка раніше викликала бурхливу реакцію громадськості.
“Ось ця чудова!” – вигукує Ассет Кайпієв, співвласник невеликого ресторанчику в столиці Казахстану Астані. Він дивиться на останню версію нової абетки, схвалену президентом Нурсултаном Назарбаєвим.
Новий латинський алфавіт замість кирилиці, якою Казахстан користувався до цього часу, уряд ухвалив ще в жовтні.
Казахи, однак, зустріли нововведення дуже критично – рідкісний випадок для країни, де демократія має номінальний характер, а більшість рішень ухвалюються залізною волею президента, який керує країною вже майже три десятиліття.
Найбільше обурення критиків викликало використання апострофів, якими було запропоновано позначати характерні для казахської мови звуки.
Другий варіант, який сподобався Кайпієву, застосовує над додатковими літерами так званий “акутовий наголос” (діакритичний знак у вигляді невеликої косої риски).
Так, наприклад, назва “Республіка Казахстан” у першій версії виглядала Qazaqstan Respy’bli’kasy, а в другій, без апострофів, – Qazaqstan Respýblıkasy.
Аж раптом пан Кайпієв усвідомлює, що йому доведеться змінити назву свого ресторану, який він відкрив у грудні минулого року. Тоді, за першим варіантом абетки, назва закладу виглядала як Sa’biz.
Тепер йому доведеться переробляти всі рекламні проспекти, написи на підставках для серветок та меню, а також назву ресторану на вході.
Поспішивши з новим написанням, Кайпієв не міг передбачити, що уряд ухвалить другу версію. Перехід на оновлений варіант орфографії – Sábiz – коштуватиме йому близько 3000 доларів.
Проблеми, з якими зіткнулися Кайпієв та інші власники малого бізнесу, державі доведеться вирішувати в значно більшому масштабі.
Повний перехід на латинку має відбутися до 2025 року – досить амбіційна мета для країни, де більшість населення все ще вільніше розмовляє російською мовою, ніж казахською.
Рідна мова
За даними перепису населення 2016 року, етнічні казахи складають близько двох третин населення, тоді як етнічні росіяни – близько 20%.
Але роки радянської влади призвели до того, що російською говорять майже всі в країні – приблизно 94% 18-мільйонного населення. Казахська мова – на другому місці – 74%.
Більше говорять російською у північних провінціях та великих містах, як-от Алмати і Астані.
Російську тут використовують як на вулиці, так і в державних установах. Але на півдні і заході країни казахська лунає частіше.
Як і спілкування російською в елітних колах, кирилиця в казахській мові також є спадком Радянського Союзу. Після його розпаду 1991 року багато сусідніх республік почали одразу переходити на латинку.
Азербайджан, приміром, почав друкувати підручники латинським письмом уже у перший рік незалежності, Туркменістан наслідував приклад сусіда у 1993 році.
Казахстан починає перехід майже на три десятиліття пізніше, за інших економічних умов, і тому передбачити витрати набагато складніше.
Вартість змін
Наразі державні ЗМІ повідомляють, що загальний бюджет семирічної програми переходу, розділеної на три етапи, становить близько 218 млрд. тенге (664 млн. дол. США).
Близько 90% цієї суми підуть на освіту – перевидання латинкою підручників, навчальних програм, зокрема, для уроків літератури.
За даними державних ЗМІ, уряд виділив приблизно по 922 000 дол. США на 2018 та 2019 роки.
Ці кошти підуть на освіту в початковій і середній школі, зазначає Ельдар Мадумаров, професор економіки з Університету КІМЕП в Алмати.
Переклад навчальних комплектів та підручників розпочнеться вже цього року, а перехід на нову абетку в дошкільних закладах і перших класах шкіл відбудеться з 2020 року.
Щороку до програми приєднуватиметься ще один клас, і до 2025 року усі рівні шкільної освіти вже перейдуть на латиницю.
Окрему статтю бюджету (166 тис. дол.) виділено на розробку програмного забезпечення, яке конвертуватиме кириличний шрифт у латинський. Це заплановано на третій квартал 2018 року.
Ще 33,2 млн. дол. – на підвищення кваліфікації вчителів середніх шкіл та 1,4 млн дол. – на кампанію в соцмережах, яку планують провести на фінальному етапі в 2024 році із залученням впливових блогерів.
Втім, без детальної категоризації бюджету економісти не беруться оцінити прямі витрати на цей грандіозний задум. (Міністри закордонних справ, освіти та культури відмовилися прокоментувати бюджет).
Невраховані витрати
Деякі фахівці побоюються, що під час поетапного переходу не уникнути непередбачуваних витрат.
“Якщо реформа не відбудеться належним чином, є ризик, що кваліфіковані професіонали з російськомовної більшості населення, зокрема й етнічні казахи, поїдуть з країни”, – каже Ельдар Мадумаров.
Масштаб проблеми став очевидним наприкінці лютого, коли Назарбаєв – який вільно володіє обома мовами – наказав, щоб усі наради уряду проводилися казахською.
Оскільки російська мова залишається lingua franca (мовою спілкування) державних установ, більшості державних чиновників зручніше розмовляти саме нею, а не казахською.
На одній із трансляцій з засідань уряду було видно, з якими труднощами чиновники намагаються висловити думку казахською. Багато хто слухав переклад через навушники.
Бюрократична махіна
Чимало коштуватиме й переведення на новий алфавіт державної документації: паспортів, ідентифікаційних карток, законодавчих актів та нормативів.
Хоча це планується зробити на другому і заключному етапах, витрати на переклад не називають, каже Кассимхан Каппаров, директор Алматинського бюро економічних досліджень.
Оновлення паспортів та ID-карток має фіксовану вартість – 60 і 1,5 дол. відповідно. Отже, єдине, що треба буде зробити, це змінити шрифт в комп’ютерах.
Найбільше питань у Каппарова викликає третій етап, який розпочнеться з 2024 року і передбачатиме переклад внутрішньої ділової документації у центральних та місцевих державних органах, а також переведення на латиницю державних ЗМІ.
“Щоб ЗМІ почали користуватися новим алфавітом, по-перше, треба навчити людей, потім перевести всю ІТ-інфраструктуру. Доведеться замінити всі написи, бланки, штампи та вивіски”, – додає фахівець.
“У державному бюджеті ці витрати не вказані, за моїми оцінками, вони можуть становити десь від 15 до 30 млн дол.”.
І це стосується лише державного сектору. В приватному – ця цифра може зрости в десятки разів, підприємці повинні будуть робити це самостійно.
“Наскільки це буде важко, залежить від рішення уряду, чи вимагатимуть вони переходу впродовж одного року. З нашим урядом це цілком можливо”.
Каппаров також стурбований тим, що люди, насамперед старше покоління, матимуть труднощі з читанням та письмом латинкою, тому комунікація в державних установах має вестися обома мовами одночасно.
“Уявіть, що листи доведеться писати російською мовою, казахською та казахською латинкою, для цього треба буде залучати перекладачів”, – додає він.
“Це створює додаткові витрати та додаткові ускладнення в роботі відомств, але уряд не відображає цього у своєму бюджеті”.
Економічний зиск?
На думку Каппарова, перехід на латинку є досить важким для реалізації проектом і він не принесе уряду прямого доходу.
Його варто розглядати радше, як “програму соціального та культурного розвитку”, – пояснює він.
Директор Казахського центру макроекономічних досліджень Олжас Худайбергенов погоджується з ним. “Це питання національної ідентичності, яку ми намагаємося здобути, і готові платити за це”.
На думку інших експертів, мовна реформа уповільнить економічний розвиток країни.
Хоча дехто припускає, що рішення Назарбаєва може бути сигналом охолодження зв’язків з Росією, поступовий перехід на латинку може також послабити торговельні відносини з пострадянськими країнами.
З іншого боку, перехід на латинку сприятиме інтеграції у західний світ. Туреччина, приміром, яка перейшла на латинську абетку з колишнього арабського письма в 1928 році, утворила союзи з Європою і доволі успішно рухалася шляхом євроінтеграції, доки до влади не прийшов автократичний уряд.
“Туреччина є яскравим прикладом того, як мовна реформа і модернізація правової системи вивели країну на її сучасний економічний рівень”, – каже Барбара Келнер-Хайнкеле, експерт з тюркських мов та тюркської історії з Берліну.
Незалежна нація
“Для Казахстану, однак, цей перехід означає радше відокремлення від радянського минулого, – пояснює Келнер-Хайнкеле. – Це політичний крок, який має продемонструвати, що вони є незалежною сучасною державою, нацією”.
Саме тому зміни, насамперед, вітає молодь.
За результатами дослідження, проведеного державним лінгвістичним інститутом 2007 року, 47% казахів віком від 18 до 25 років підтримали перехід на латинську абетку. 2016-го ця цифра зросла до 80%.
“Це вибір народу, нації. Нова абетка відбиває зв’язок з нашими мріями і нашим майбутнім, – каже лінгвіст Фазилжанова Мураткизи. – Це початок нашої незалежної історії”.
Голова Національної академічної бібліотеки Муналбаєва Дауренбековна проводить відкриті заняття з нового алфавіту для бібліотекарів та всіх зацікавлених.
Вона налаштована оптимістично, молодь точно не матиме проблем з вивченням нового письма, впевнена вона.
“Навчальна програма для вчителів передбачає щоденні заняття протягом місяця. І дітям вистачить лише 10 уроків, вони вчаться швидше, ніж дорослі”.
Ассет Кайпієв, власник ресторану Sa’biz повністю підтримує реформу, хоч би з якими труднощами не був пов’язаний перехід.
“Ми хочемо об’єднатися з Європою та Америкою, і іншими зарубіжними країнами. Це допоможе нам перегорнути сторінку нашої історії до наступного розділу”, – каже він.
Чи збирається він змінювати назву свого закладу вдруге?
“Думаю, що поки що я залишу попередній варіант, – каже Кайпієв, трохи поміркувавши. – Змінимо її, коли люди почнуть вільно читати новою абеткою”.
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Capital.