українську позицію на міжнародній арені просувати має лише Україна

Короткий підсумок зустрічі Макрон-Путін

Протягнута рука Зеленським Путіну була єдиною причиною зустрічі. Решту порядку денного нав‘язав Кремль, інакше відмовлялись їхати.

Путін отримав інфу, що без повернення Криму і Донбасу не буде й мови про зняття санкцій і повернення у формат 7+1 і що Франція продовжуватиме спілкуватися з РФ, бо це краще ніж ізоляція. Розмова була жорсткою. Обоє помітно нервували.

Путін хамив, Макрон язвив. Жодних поштовхів у іншому напрямку ніж у Європу Париж, при Макроні не робитиме. Саме, тому Кремль у Франції робив і робить ставку на правих (Фійон колись і Республіканці зараз) і ультраправих (Лє Пен).

Прийняття Макроном запрошення на парад 9 травня у Москві, в українському важить мало. Це лише неприємна емоція і не більше чим талейраніаський жест Парижу Москві. Проблеми ставлення до України в самій Україні.

Це цитата із промови Макрона, яку він виніс у себе на ФБ, як підсумок зустрічі:

«Я чую, що говорити з Росією марно, що це не має ніякого впливу. Я не згоден: не говорити з ним, це би ізолювало її, підштовхувало б до привілейованого діалогу лише зі жменькою держав, такими як Китай. Це те, що не було б у наших  інтересах.

Ми два постійні члени Ради Безпеки: ми повинні поговорити один з одним, знаходити точки згоди».

Тобто, українську позицію на міжнародній арені захищати і просувати має лише Україна, а Франція і решта Західного світу – лише підтримувати. Підтримувати поки є мало що…

Андрій Шкіль

і