Черговий національний лікнеп від професора Масляка.
Українська історія до невпізнавання свідомо викривлена різного роду загарбниками та їхніми агентами “від історії”, які “керують” в Академії наук історією і донині.
Лише інколи десь “із-за горба” до нас проникають якісь розрізнені факти про Україну і українців. Наприклад Білл Клінтон, президент США, назвав українців найдавнішою нацією світу, яка веде свій початок аж з глибин матріархату. Саме з матріархату почало розвиватися людство і лише через тисячі років перейшло до патріархату.
Чому так? Бо лише в українців всі живі істоти позначаються словами жіночого роду. В усіх інших – чоловічого і середнього. Наприклад, істота, людина, дитина, тварина, комаха. На відміну, наприклад від чєловєка, рєбьонка, существа, животного, насєкомого тощо.
Якщо в московитів прізвища виникли в ХІХ-ХХ ст., то в нас маса прізвищ, які заглиблені в століття і відображають буремну історія України.
Ось мій студент з прізвищем Трюхан. Це царське прізвище ще з 7-8 ст. коли син саудівського халіфа і нащадок пророка Мухамеда Маслямах здійснював джихад в антській Україні. Одна група джихадистів для захоплення Європи йшла із заходу через Іспанію і Францію, де й зустріла войовничих франків, які їх і зупинили, а інша армія йшла зі сходу, де їх зупинили войовничі анти. З оселедцями і вусами, закрученими за вуха.
А ось мій студент Хандогій. Він із села Чернігівської області і нічого не знає про те, що теж має царське прізвище, бо “хан” – це цар.
А ось студент з Хмельницької обл. з прізвищем Паталаха. І він теж нічого не відає, що його прізвище походить він арабського Фахталах, тобто перемогу дарує Аллах. Це бойовий клич елітних загонів Маслямака, які намагалися захопити Україну.
Ми нащадки царських скіфів, царський народ, який увібрав в себе елітні загони різних завойовників, які намагалися захопити цю благословенну землю. Однак ми про це нічого не знаємо.
“Наша” недолуга освіта нічого нам про це не говорить. А лукаві “інородці” намагаються нас і далі “опускати” через паплюження наших святинь і Пророків. Не треба далеко ходити.
Паплюження Тараса Шевченка, так зване “Євробачення”, пропихання в президенти “Інородця” клоуна, паплюження “українцем” Рабіновічем мого підручника з географії і таке інше.
Скільки це може тривати і скільки ще ми будемо дозволяти знущатися над нами виродкам в нашім же домі?