Вибори у Німеччині. Чого чекати Україні та Росії після Меркель

У неділю в Німеччині обирають парламент. Після 16 років урядування канцлерки, яку часто називають Mutti (“матуся”), країна з найпотужнішою економікою в Європі має визначитися, хто буде наступником Ангели Меркель.

Оглядачі вважають ці вибори непередбачуваними. Станом на 17 вересня 82% німців не знали, хто переможе на виборах, повідомляє ZDF PolitBarometer.

Хто бореться за владу? Хто може стати наступним канцлером? І чи може змінитися політика Німеччини щодо Росії та України?

Острах і бажання змін

Меркель

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Ангела Меркель та її характерний жест руками – “ромб” – стали символами епохи

Згідно з опитуванням Forschungsgruppe Wahlen, 80% німців оцінювали урядування Меркель як добре, 17% – як погане. За час її правління, з 2005 року німецька економіка, згідно з даними Світового банку, зросла на 34%. Німеччина наразі входить до трійки провідних експортерів світу (1,67 трлн дол. експорту у 2020 році).

Багатьох непокоїть, чи втримає Німеччина такі темпи розвитку з новим канцлером.

“Більшість німців хоче, щоб переважно все залишилося так, як є. … Як би вони не ставилися до Меркель, саме цей її стиль – спокій, навіть у дечому застій – це те, чого хоче більшість”, – каже в коментарі BBC News Україна німецький журналіст-міжнародник Карл Куяс-Скрижинський.

“Німецькому виборцю важко зробити новий вибір. Ціле покоління, яке завершило освіту, не пам’ятає нічого, крім епохи Меркель”, – каже український політолог, експерт з політики німецькомовних країн Віктор Савінок.

"KanzlerEck" паб у Берліні

Автор фото, EPA

Підпис до фото, Ангела Меркель стала першою жінкою на посаді федерального канцлера у листопаді 2005 року

Втім, є сфери, де німці хочуть змін.

Питання, які найбільше хвилюють виборців, – соціальна справедливість (53%), наслідки кліматичних змін (43%), політика щодо біженців та надання притулку (25%), пандемія (22%), повідомляє ZDF PolitBarometer.

“Меркель запозичила в соціал-демократів цілу низку соціальних ініціатив, але частина виборців вважає, що вона не була послідовною у їхньому впровадженні”, – пояснює Віктор Савінок.

Крім цього, людей непокоять енергетична реформа та строки закриття вугільних електростанцій. Підприємцям важливо, щоб не підвищували податки, а родини з дітьми переймаються розривом в освітніх можливостях між багатими та бідними. Також скаржаться на відставання Німеччини у побудові цифрової освіти, економіки та управління.

“Є бачення, що Німеччина опинилася серед країн, які відстають в диджиталізації. Диджиталізація та освіта будуть одними з ключових сфер для нового канцлера”, – каже Карл Куяс-Скрижинський.

Меркель

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Чимало німців занепокоєні, чи збереже країна спокій та темпи розвитку, характерні для епохи Меркель

Хто бореться за владу

Згідно з опитуванням Forsa від 14-20 вересня, до Бундестагу можуть увійти 6 партій: СДПН (25%) ХДС/ХСС (22%), Зелені (17%), ліберальна Вільна демократична партія (11%), ультраправа Альтернатива для Німеччини (11%), Ліва партія (6%).

“Я думаю, що соціологи на цих виборах отримають дуже велику несподіванку, оскільки є дуже великий процент виборців, які не визначилися”, – вважає Віктор Савінок.

А Карл Куяс-Скрижинський наголошує, що деякі виборці радикальних партій, таких як Альтернатива для Німеччини або Лівої, можуть приховувати свої симпатії і не зізнаватися під час опитувань.

Соціал-демократична партія на вибори йде під гаслом “Майбутнє. Повага. Європа”. Обіцяють будувати суспільство рівних можливостей, зменшити податки, підвищити мінімальну зарплату до 12 євро/година. За словами кандидата в канцлери Олафа Шольца, від цього виграють понад 10 млн німців. Соціал-демократи теж пропонують зробити Німеччину кліматично-нейтральною до 2045 року, прискорити диджиталізацію та зробити ЄС більш демократичним і спрямованим на боротьбу з молодіжним безробіттям.

Блок ХДС/ХСС або “Союз“. Це альянс партії Християнсько-демократичний союз, яку довгий час очолювала Ангела Меркель, та її сестринської партії Християнсько-соціальний союз, яка бере участь у політичному житті лише у землі Баварія. Відмінності між партіями незначні, і вони разом майже всі 72 роки існування. На цих виборах вони обіцяють збереження успіхів Меркель, модернізацію, повернення до бездефіцитного бюджету, незмінні податки. Блок виступає проти запровадження мінімальної зарплати у 12 євро за годину. Хоче досягти кліматичної нейтральності – відмови від викопних джерел енергії – до 2045 року, але поступово і без втрат для бізнесу. ХДС/ХСС часто підтримують люди похилого віку, підприємці, релігійні виборці та сільські мешканці.

плакат ХДС

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Забезпечити, “щоб ярлик “Вироблено в Німеччині” і завтра мав значення”, – обіцяють християнські демократи

Союз 90/Зелені. Партія хоче відмовитися від електростанцій на вугіллі вже у 2030, ветувати будь-які закони, які суперечать Паризькій кліматичній угоді, збільшити інвестиції в залізницю. Зелені підтримують мінімальну зарплату 12 євро за годину та низку інших соцініціатив, що зближує їх з соціал-демократами. Бажають федералізації ЄС та виступають за розвиток оборонного союзу ЄС. Традиційно зелених підтримують серед середнього класу, молоді з гарною освітою та у великих містах.

Вільна демократична партія є класичною ліберальною партією, яка виступає за якомога більше обмеження ролі держави та бюрократії. На вибори йде під гаслом “Ще ніколи не було так багато над чим працювати”. У програмі концентрується на захисті інтересів бізнесу, виступає за скасування податку на підприємництво, аби компанії мали більше можливостей для інвестицій. Ліберали хочуть подолати відставання Німеччини у диджиталізації. ВДП підтримують чимало підприємців та самозайнятих.

Альтернатива для Німеччини. Ця партія, яка виникла 2013 року на хвилі закликів до виходу з єврозони, а з часом перетворилася у ключову ультраправу силу країни. Вибори 2017 року для неї стали тріумфом: тоді вона стала третьою у Бундестазі, набравши 12,6% голосів. На ці вибори АДН йде під гаслом “Німеччина. Але нормальна”. Партія виступає за вихід з ЄС, єврозони та за заснування нової європейської спільноти. Виступає за обмеження потоку біженців, за огородження на кордонах та заборону на будівництво мінаретів. Партія – проти локдауну, обов’язкових масок та обов’язкової вакцинації. Серед виборців чимало робітників та бідних.

плакат АДН

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, “Нові німці? Ми їх самі зробимо” – плакат “Альтернативи для Німеччини” на виборах 2017 року

Ліва партія виступає за демократичний соціалізм, в якому “жодна дитина не зростатиме у бідності”, та збереження довкілля. Ліві пропонують 30-годинний робочий тиждень з можливістю максимально його розширити до 40 годин, мінімальну зарплату у 13 євро за годину, кліматичну нейтральність до 2040 року, збільшення податків для компаній та мільйонерів задля інвестицій в освіту, охорону здоров’я та будівництво житла, легалізацію наркотиків. А ще хочуть розпустити НАТО і сформувати систему колективної безпеки з Росією.

Що відомо про кандидатів у канцлери

Лише три партії – соціал-демократи, ХДС/ХСС та зелені – висунули кандидатів у канцлери.

Шольц

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, “Канцлер для Німеччини” – написано на передвиборчому постері Олафа Шольца

63-річний соціал-демократ Олаф Шольц походить з західної Німеччини. За освітою юрист. Був активістом молодіжки соціал-демократів, у 1980-х роках критикував НАТО та домінування великого бізнесу у ФРН.

Шольц був одним з найближчих соратників канцлера Герхарда Шрьодера, два роки обіймав посаду генсека СДПН. У 2003 році за нудні виступи та спокійні манери газета Die Zeit назвала його “Шольцоматом”, порівнявши з роботом.

Шольц

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, На початку 2000-х Шольц був одним з ключових соратників Герхарда Шрьодера, який з 2017 року керує радою директорів компанії “Роснефть”

Двічі працював в уряді Меркель, а між цим був бургомістром Гамбурга.

З березня 2018 є міністром фінансів та віцеканцлером в останньому уряді Ангели Меркель.

Саме Шольц контролював розподіл фінансів під час пандемії для підтримки бізнесу. У березні 2020 року він запропонував Бундестагу відмовитися від “чорного нуля” – заборони на зростання заборгованості та застосувати “базуку” – пакет в 500 млрд євро для допомоги бізнесу та захисту робочих місць в умовах карантину. Хоча державний борг зріс, в підсумку падіння економіки 2020 року склало 4,9%, це набагато менше, ніж в країнах Південної Європи, чи в самій Німеччині під час кризи 2009 року.

Армін Лашет та Меркель

Автор фото, EPA

Підпис до фото, Ангела Меркель іноді бере участь у передвиборчій кампанії Арміна Лашета

60-річний кандидат ХДС Армін Лашет, як і Олаф Шольц, в політику прийшов у молодості. Походить з західнонімецького міста Ахен. Отримав юридичну освіту, працював журналістом і головним редактором газети.

Був депутатом Бундестагу від ХДС, а також Європарламенту, працював міністром в уряді землі Північний Рейн-Вестфалія, а згодом і очолив його.

У січні 2021 року очолив ХДС на федеральному рівні, перемігши представника консервативного крила Фрідріха Мерца.

Анналена Бербок

Автор фото, EPA

Підпис до фото, Анналена Бербок

40-річна Анналена Бербок від зелених – з родини активістів антивоєнного та антиядерного руху, у дитинстві разом з батьками брала участь у демонстраціях. Отримала освіту з політології та міжнародного права в університетах Німеччини та Британії.

2005 року вступила до партії зелених, а у 2013 році вперше стала депутаткою Бундестагу. У 2018 році разом з літературознавцем Робертом Хабеком очолила зелених.

Чому соціал-демократи вириваються вперед?

Соціал-демократи почали лідирувати в перегонах лише в середині серпня, тоді вони вперше за 15 років обійшли у рейтингах партію Меркель. До цього з невеликим винятком лідирував саме блок ХДС/ХДС.

Причиною падіння рейтингу ХДС/ХСС часто називають недоречний сміх кандидата в канцлери Арміна Лашета під час відвідання постраждалих від повені міст у землі Північний Рейн-Вестфалія у липні цього року. Внаслідок стихійного лиха тоді загинули майже 200 людей, десятки зникли, а збитки сягнули 5,5 млрд євро. Під час візиту відеокамери зафільмували, як Лашет щось жваво обговорював з іншими політиками і реготав, поки президент Штайнмайєр розповідав журналістам про жертв. Хоча Лашет 17 липня висловив жаль з приводу інциденту у Twitter, ця ситуація вплинула на рейтинг ХДС.

Є також кілька факторів, чому рейтинг соціал-демократів пішов угору.

Шольц

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Можливо комусь Олаф Шольц і здається нудним, але більшість німців вважають його найбільш здібним для керівництва країною серед кандидатів

“Фігура Олафа Шольца є популярною, бо більшість хоче стабільності. Він є продовженням Ангели Меркель, хай з трохи іншим світоглядом та соціальною політикою”, – вважає Карл Куяс-Скрижинський.

“Багато хто не вірив, що Шольцу вдасться впоратися з лівим крилом у партії, але йому вдалося, – пояснює Віктор Савінок. – Соціал-демократи зробили менше помилок, ніж інші”.

На думку експерта, соціал-демократам також допомогли заяви кандидатки зелених Анналени Бербок, яка закликала підвищити ціни на бензин і обмежити короткі авіарейси, щоби зменшити викиди.

“Це не дуже добре сприйняли, особливо у східних землях, де є проблеми з інфраструктурою”, – пояснює він.

дебати

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Олаф Шольц переміг на всіх теледебатах трьох кандидатів у канцлери

Між кандидатами в канцлери пройшли кілька теледебатів, і кожного разу переможцем був соціал-демократ Олаф Шольц. На останніх дебатах 19 вересня переможцем його назвали 42% телеглядачів, Лашета – 27%, Бербок – 25%, повідомляє dpa.

Які можливі коаліції?

Коаліції є традицією в Німеччині, бо зазвичай жодна партія не отримує більшості. На федеральному рівні та на рівні земель одночасно можуть існувати абсолютно різні об’єднання. Наприклад, зараз Німеччиною керує коаліція ХДС/ХСС та соціал-демократів, а Берліном – коаліція соціал-демократів, зелених та Лівої партії.

На формування керівної коаліції можуть піти місяці. Після виборів 2017 року перемовини про новий уряд тривали п’ять з половиною місяців. Тож не виключають, що Різдво Німеччина зустріне з канцлеркою Меркель.

Коаліції в Німеччині часто називають за партійними кольорами: для ХДС- це чорний колір, СДПН та Лівої партії – червоний, лібералів з Вільної демократичної партії – жовтий, колір зелених відповідає назві.

Велика коаліція– ХДС та соціал-демократи, дві найсильніші партії. Саме “Велика коаліція” керувала Німеччиною 12 з 16 років правління Ангели Меркель. Великої коаліції на чолі з федеральним канцлером від соціал-демократів ще не було, тільки на чолі з канцлером від ХДС.

Чорно-жовта коаліція – ХДС/ХСС та ліберали з ВДП. Ліберали насправді є найбільш бажаним партнером для ХДС, адже партії мають близькі позиції. Така коаліція керувала Німеччиною вже чотири рази – найдовше за канцлера Гельмута Коля (1982-1998) і чотири роки за канцлерки Ангели Меркель.

“Червоно-зелена коаліція” – соціал-демократи та зелені. Саме з такою коаліцією керував Німеччиною у 1998-2005 роках канцлер Герхард Шрьодер.

Червоно-червоно-зелена коаліція – соціал-демократи, ліві та зелені.

Світлофор – соціал-демократи, ліберали та зелені, поєднання їхніх кольорів нагадує кольори світлофору.

Коаліція "світлофор"

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, “Світлофор” – коаліція соціал-демократів, зелених та лібералів – є однією з найбільш обговорюваних на цих виборах, 37% опитаних німців вважають її оптимальною для країни

Ківі – ХДС та зелені, кольори як у фрукті.

Німеччина – ХДС, соціал-демократи та ліберали. Має таку назву, бо партійні кольори: чорний (ХДС), червоний (СДПН) та жовтий (ВДП) відображають кольори німецького прапора.

Ямайка – ХДС, ліберали та зелені, їхні партійні кольори відображені на прапорі Ямайки. Таку коаліцію на федеральному рівні невдало намагалися сформувати після виборів 2017 року.

Кенія – ХДС, соціал-демократи та зелені, їхні партійні кольори представлені на прапорі Кенії.

Ямайка

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Мешканці Ямайки навряд чи знають, що прапор країни символізує одну з коаліцій, яка може керувати Німеччиною після виборів

Жодна з партій не казала, що готова урядувати з ультраправою Альтернативою для Німеччини.

В інтерв’ю Handelsblatt кандидат соціал-демократів Олаф Шольц виступив проти утворення нової “Великої коаліції” після виборів.

“Цього разу більшість громадян, схоже, бажає, щоб ХДС після 16 років правління повернувся в опозицію. Я поділяю це бажання”, – заявив він.

“Жодна з коаліцій, які зараз обговорюють, не набирає понад 50% підтримки виборців. Навпаки – в деяких варіантів є великі відсотки недовіри”, – зазначає Віктор Савінок.

“Дуже складно прогнозувати склад коаліції, і я не виключаю ситуацію, коли не партія-переможець, а партія з другим результатом висуватиме канцлера”, – додає він.

Карл Куяс-Скрижинський каже, що цього разу і зелені, і ліберали дуже хочуть увійти до уряду, бо перші не урядували вже 16 років, а другі – 8. Проте лібералам буде складно знайти спільну мову з соціал-демократами щодо податків, а з зеленими ще й щодо екологічних обмежень.

Він вважає неможливою “Велику коаліцію” на чолі з канцлером від ХДС, але ймовірною – таку коаліцію на чолі з канцлером від соціал-демократів.

Крістіан Лінднер

Автор фото, EPA

Підпис до фото, Лідер лібералів Крістіан Лінднер у 2017 році повернув свою партію до Бундестагу після 4 років відсутності. Чи вдасться йому тепер повернути її і до складу уряду?

А з бажаним канцлером значна частина німців вже визначилася.

Згідно з опитуванням Forsa від 14-20 вересня, Олафа Шольца підтримують 29%, Анналену Бербок – 16%, Арміна Лашета – 14%.

Відповідно до даних ZDF PolitBarometer за 17 вересня, 67% німців вважають, що Шольц підходить для посади канцлера, 29% такої думки про Арміна Лашета, 26% – Анналену Бербок.

Як може змінитися зовнішня політика Німеччини щодо України та Росії?

“Зовнішня політика взагалі не грає ролі на цих виборах. Немає серйозних дискусій щодо зовнішньополітичних питань. Все – про внутрішні питання та майбутнє Німеччини та ЄС”, – каже BBC News Україна експерт Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер.

Партії більше говорять про реформи ЄС, відносини з США та Китаєм, ніж про Росію та Україну.

Київ

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Більшість українців хочуть вступу в ЄС, але в Німеччині це бажання наразі немає підтримки у більшості населення та парламентських політичних партій

У програмі соціал-демократів згадується про необхідність прискорити перемовини щодо вступу в ЄС Албанії та Північної Македонії, а Україну згадують у контексті необхідності розв’язати конфлікт на Донбасі на основі мінських домовленостей та побудувати нову східну політику ЄС.

В інтерв’ю DW у серпні Олаф Шольц заявив: “Я також виступаю за те, щоб Росія та інші країни змирилися з подальшою інтеграцією Європи. Ми не хочемо повернутися до політики XVII, XVIII та XIX сторіч, коли політику визначали одна з одною великі держави – Росія, Німеччина, Франція, Англія. Якщо ми хочемо загальну безпеку в Європі, то цим мають займатися ЄС та Росія”.

Шольц зазначив, що в пріоритеті – міжнародне право, а не право сильного, а насильницька зміна кордонів є неприпустимою.

Водночас в СДПН підтримують запуск “Північного потоку-2”.

Так само підтримує “Північний потік-2” Армін Лашет. Християнські демократи вважають газопровід виключно економічним проєктом, але застерігають Росію від його використання для шантажу України. У програмі вони кажуть, що Росія кидає виклик цінностям Європи, але відзначають необхідність співпрацювати з нею у сферах “взаємного інтересу”.

“Дві великі партії розділені щодо Росії та України. Є люди, які критично ставляться до Росії, є люди, які підтримують співробітництво з Росією”, – пояснює Штефан Майстер.

Анналена Бербок та Роберт Хабек

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Лідери зелених Анналена Бербок та Роберт Хабек найбільше виступають за європейську перспективу України

Вільні демократи є євроатлантичною партією і критикують путінський режим, але їхній лідер Крістіан Лінднер виступив проти членства України в НАТО.

Зелені є партією, яка найбільш симпатизує Україні, виступає за її членство в ЄС та послідовно роками закликала зупинити будівництво “Північного потоку-2”.

“Для країн Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна) ми хочемо тримати відкритим шлях до ЄС”, – йдеться в програмі партії.

Лідер зелених Роберт Хабек у серпні запропонував надати українській армії летальну зброю.

“За ці заяви його розкритикувала громадськість, інші партії та навіть його партія. Він більше про таке не казав, тому що це було контрпродуктивним для кампанії зелених. Лише меншість у німецькому суспільстві виступає за надання зброї Україні, немає більшості і серед зелених”, – розповідає Штефан Майстер.

Чи вдасться зеленим змінити позицію щодо України, якщо вони увійдуть в коаліцію?

“Якщо зелені будуть другим партнером і з портфелем МЗС, у них буде більше шансів переконувати колег щодо України. Якщо ж вони матимуть третє місце у цій коаліції, навряд чи вони щось змінять”, – вважає Віктор Савінок.

“Я не думаю, що зелені зможуть змінити ситуацію щодо Північного потоку-2, але вони можуть вимагати більше регуляції з боку ЄС у цій ситуації”, – вважає Штефан Майстер.

Північний потік-2

Автор фото, Getty Images

Він зазначає, що німці не дуже підтримують членство України в ЄС та НАТО, тому зеленим буде важко переконати суспільство.

“Україну розглядають як тягар, а не як провайдера безпеки. До того ж заважає членству в НАТО збройний конфлікт”, – пояснює Штефан Майстер.

“Україні варто розуміти, що ЄС перебуває у кризі, є криза з Польщею та Угорщиною, і ніхто не хоче мати проблеми ще й з Україною”, – додає експерт.

Ще одним фактором є небажання політиків дратувати Росію.

“Щодо майбутнього України в ЄС президентка Естонії Кальюлайд (в інтерв’ю Європейській правді заявила, що Україна ще 20 років не зможе вступити в ЄС. – Ред.) сказала те, про що багато хто в Німеччині думає, але не хоче казати вголос, – вважає Карл Куяс-Скрижинський. – Якщо не вирішене питання з Албанією та Північною Македонією, якщо ЄС не вийшов з кризи, якщо країна перебуває в стадії збройного конфлікту, які перемовини можна починати з Україною?”.

“Якщо Україна буде дійсно боротися з корупцією, будувати правову державу, матиме політичну систему з меншим впливом олігархів, вона зможе збільшити тиск на країни ЄС, і тоді Німеччині буде важче казати Україні “ні”. Я думаю, зараз українські еліти роблять протилежне, тобто Україна не виконує домашню роботу”, – вважає Штефан Майстер.

  • Георгій Ерман
  • BBC News Україна

і