Зеленський іде на остаточний розрив з Росією

Запропонувавши проросійськи налаштованим жителям “ЛНР” і “ДНР” виїхати в Росію, Зеленський остаточно дав зрозуміти, що на жодні поступки Москві він іти не готовий, вважає Сергій Руденко.

Заклик Володимира Зеленського до жителів самопроголошених “ЛНР” і “ДНР” визначитися, з ким вони – з Україною чи Росією, ставить крапку в киданнях самого глави української держави. Озвучена ним формула: “хочеш жити в РФ, їдь туди”, дає чітко зрозуміти і жителям ОРДЛО з двоголовим паспортом в кишені, і Москві: майбутнє Донбасу офіційний Київ розглядає без будь-якого впливу Росії. Кремль, схоже, остаточно втратив Зеленського.

Чемодан, вокзал, Росія

Сьогодні важко сказати, чим би закінчилася участь Зеленського в президентських виборах 2019 року, якби два роки тому він запропонував співвітчизникам, які ностальгують за Росією, зібрати валізу і виїхати в РФ. Частина жителів України була переконана: перемога Зеленського прискорить завершення війни на Донбасі і дозволить відновити дружні зв’язки з сусідньою країною. Та й сам він вірив, що для досягнення миру достатньо буде лише припинення вогню.

Але за час свого правління Зеленський неодноразово міг переконатися, що самого його бажання для відновлення миру на Донбасі замало. Як недостатньо і просто заглянути в очі Володимиру Путіну.Господар Кремля недвозначно оголосив: українці і росіяни для нього – один народ, і жодної самостійної України в його розумінні не існує. Особливо – за умов, коли сотні тисяч жителів “ЛНР”, “ДНР” і Криму отримали на руки паспорти громадянина РФ, а мільйони українських вірян і далі відвідують храми філії Російської православної церкви.

Український журналіст Сергій Руденко Український журналіст Сергій Руденко

Пропозиція Зеленського самовизначитися, з ким їм далі бути – з Україною чи Росією, більшість жителів ОРДЛО, напевно, сприйме як образу. Кому ж сподобається президентський заклик: “Чемодан, вокзал, Росія”? Адже багато тих, що живуть в “ЛНР” і “ДНР”, свято вірять, що їм повинні фінансово допомагати обидві сторони. Сьогодні вони живуть під контролем Росії та її фінансової системи, при цьому Україна, на їхню думку, просто зобов’язана про них піклуватися. Тому пропозиція Зеленського, яка, до речі, нікого й ні до чого поки що не зобов’язує, може їх по-справжньому роздратувати.

Як Москва перетворила Зеленського на націоналіста

Реакція Москви на заяву Зеленського була цілком передбачуваною. Представниця МЗС РФ Марія Захарова вважає, що український президент намагається позбутися своїх виборців, яким він обіцяв мир. Більш того, вона впевнена, що, пропонуючи жителям ОРДЛО виїхати в Росію, Зеленський перейшов “червону лінію”, яка відокремлює національну політику від націоналізму.

Ось так з легкої руки пані Захарової скромний єврейський хлопець, який народився в Кривому Розі, перетворився на українського націоналіста. Ним Зеленський, звичайно ж, не є. Більше того – до останнього часу всередині України його сприймали не інакше як людину, на оточення якого має вплив Москва. Однак останні півроку змінили і самого Зеленського, і ставлення до нього Росії.

Удар української влади по куму Володимира Путіна – Віктору Медведчуку, закриття трьох проросійських телеканалів в Україні, а тепер і заклик Зеленського до жителів ОРДЛО визначиться з країною проживання, вивели президента України в націонал-демократичне поле. Туди, де перебуває його завзятий конкурент – Петро Порошенко. Подібні метаморфози відбувалися і з Леонідом Кучмою, який, сівши в президентське крісло на проросійській риториці, дуже швидко відмовився від неї.

Росіє, до побачення!

Жорсткість останніх висловлювань Зеленського і щодо Донбасу, і щодо Криму слід сприймати як свідчення того, що президентська команда не збирається йти на поступки Москві. Риторику президента України можна сприймати і як частину підготовки до Кримської платформи. Сенс його висловлювань можна сформулювати дуже лаконічно: “До побачення, Росіє!”

Очевидно, що в рішенні питань майбутнього сходу України і Кримського півострова Зеленський покладається лише на міжнародну спільноту. Жодних зустрічей тет-а-тет з Путіним, жодних поступок Москві, якщо вони не прописані в мінських угодах. За два роки президентства Зеленський пройшов шлях від людини, готової заглядати в очі Путіну, до політика, який здатний увійти в жорсткий клінч з Росією, відстоюючи інтереси своєї країни.

Хотілося б вірити, що заяви Зеленського на адресу Росії – це не гра на публіку. Така гра точно не доречна, коли йдеться про національні інтереси України. І вже тим більше – якщо частина українців з російськими паспортами в кишені, на допомогу яким можуть рушити війська Путіна, створюють реальну загрозу державі.

і

ютос