СКІФ

СКІФ
Він розповідав мені, як лежав посеред донецького степу, забувши про війну, а над ним кружляв степовий орел, навіваючи видіння про часи Скіфії…
Тоді він і став воїном з позивним «Скіф»…
Денис пішов на війну на її початку після загибелі товариша.
Не міг, каже, дивитися в очі його матері: чого друг загинув, а він тут, в тилу.
Продав будівельний інструмент, яким непогано заробляв, купив бронежилет і все інше й пішов воювати. Лише його рідна мати стала на дорозі: «Не пущу, ти ж єдиний син, представник роду»…
За плечима в Дениса кілька років війни, з дюжина набутих на ній спеціальностей, – спогади й гіркий досвід…
Зараз він в резерві…
А ще Денис занурений в історію України й козацтва. Каже: народ, який не знає власної історії, не має майбутнього.

і