Список-27: санкції як піар

Санкційна політика України зусиллями керівництва держави перетворюється на інструмент піару та застосовується як привід для гучних заяв із сумнівним правовим підгрунтям. Яскравим прикладом цього стало недавнє рішення РНБО про застосування санкцій проти Віктора Януковича, Сергія Аксенова і Наталі Поклонської.

Цікавий перелік

Рада національної безпеки і оборони у п’ятницю, 19 березня 2021 року застосувала щодо 27 осіб, як заявлялось, максимальний обсяг санкцій. Секретар РНБО Олексій Данілов назвав наступні прізвища:

Абісов Сергій Вадимович, колишній «міністр внутрішніх справ по Республіці Крим»

Азаров Микола Янович, експрем’єрміністр України

Аксенов Сергій Валерійович, «глава Республіки Крим»

Бобков Олександр Михайлович,  народний депутат України 7-го скликання

Грицай Валерій Миколайович, «заступник начальника поліції МВС по Республіці Крим»

Затулін Костянтин Федорович, директор Інституту країн СНД

Зима Петро Анатолійович, ексначальник ГУ СБУ в м. Севастополь

Іванцов Андрій Геннадійович, «заступник Міністра внутрішніх справ по Республіці Крим»

Кирилін Олег Геннадійович, «заступник Міністра внутрішніх справ по Республіці Крим»

Колесніченко Вадим Васильович, народний депутат України 5-7 скликаннь

Константинов Володимир Андрійович, «глава Госсовєта Республіки Крим»

Курченко Сергій Віталійович, олігарх

Кусюк Сергій Миколайович, ексзаступник командира ПОП «Беркут»

Лебедєв Павло Валентинович, ексміністр оборони України

Пасічник Леонід Іванович, глава незаконного збройного формування «ЛНР»

Піддубов Олександр Олександрович, начальник окупаційного «УМВС Росії по місту Севастополю»

Поклонська Наталія Володимирівна, незаконно обрана депутатка Держдуми РФ

Пшонка Віктор Павлович, колишній генеральний прокурор України

Саламатін Дмитро Альбертович, ексміністр оборони України

Соркін Ігор В’ячеславович, колишній голова Національного банку України

Табачник Дмитро Володимирович, ексміністр освіти і науки україни

Ткаченко Микола Миколайович, колишній «начальник Управління МВС Росії по Керчі»

Федорян Микола Аурелович, колишній заступник начальника ГУ МВС України в АР Крим

Фиськов Микола Миколайович, «заступник голови МВС ЛНР»

Черпицький Олександр Зіновійович, колишній заступник міністра оборони України

Чічелімова Ольга Анатоліївна, колишня начальникця Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в АР Крим

Янукович Віктор Федорович, експрезидент України.

Віктор Янукович Фото: AFP

Всіх цих «жертв санкційного геноциду» не шкода. А чого шкода – так це часу та зусиль, витрачених державою на позбавлені сенсу та сумнівні з юридичної точки зору рішення РНБО.

Проігнорований закон

Для початку, згадаємо, до кого можуть бути застосовані санкції? До іноземців та осіб без громадянства, каже Закон України про санкції. Втім, той же закон передбачає одне виключення – суб’єкти, які здійснюють терористичну діяльність, можуть потрапити під санкції незалежно від громадянства. Але кого ми бачимо у санкційному списку двадцяти семи? За виключенням росіянина Затуліна – це все громадяни України. Які втекли до Росії після Революції Гідності, або ж пішли на співпрацю з російськими окупантами у Криму та на Донбасі.

Секретар РНБО Олексій Данілов окремо підкреслив, що 99% з названих громадян України наразі вже мають російське громадянство. Нащо зроблений цей акцент? Чи не для того, щоб надати цим санкціям правового вигляду – мовляв, застосовуємо санкції проти іноземців, як закон вимагає?

Олексій Данилов, секретар РНБО України Фото: facebook.com/rnbou

Але хіба президент своїм указом припиняв громадянство України для Януковича, Азарова, Аксенова, Поклонської та інших фігурантів списку?

Зазначимо, що у 2017 році народний депутат Сергій Лещенко вже робив запит до Адміністрації президента саме щодо Наталі Поклонської. З відповіді виходило, що українське громадянство Поклонської президент не припиняв.

Нагадаємо, що за законом є кілька підстав  для припинення громадянства України. По-перше, це  власне клопотання громадянина, який постійно мешкає за кордоном. І тут, чисто гіпотетично, Віктор Янукович чи Микола Азаров могли піти до консульства України в Ростові чи Москві й подати відповідну заяву. Але це була б новина, про яку ми мали знати.

По-друге, серед підстав для втрати громадянства є два пункти, які деяким фігурантам підходять: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави та добровільний вступ на військову службу іншої держави. Однак в будь якому разі, указів президента про припинення  громадянства фігурантів санкційного списку-27 немає – принаймні у відкритому доступі.

Микола Азаров Фото: AFP

Про всяк випадок Центр журналістських розслідувань звернувся до Офісу президента із запитом, про те, чи підписував президент України укази про припинення громадянства фігурантів останнього санкційного списку.  Із нетерпінням чекаємо відповіді.

Але за законом – Янукович, Поклонська чи Аксенов можуть набути громадянство хоч Російської Федерації, хоч Королівства Саудівської Аравії, Хоч Північної Кореї, хоч Галактичної імперії Сітхів – для української правової системи вони залишаються виключно громадянами України – поки не буде указу президента про припинення їхнього громадянства.

До того ж, більшості фігурантів списку Росія надала громадянство гуртом у 2014 році, як мешканцям Криму після окупації. І Україна цього громадянства не визнає – це зазначено на законодавчому рівні. А якщо так, то санкції на фігурантів списку можна накласти лише як на суб’єктів, що здійснюють терористичну діяльність.

Але ж тероризм – це цілком конкретна сукупність діянь, які описуються статтями 209-1 та 258 та 258-1-5 Кримінального кодексу. І за цими статтями є підозрюваними чи засудженими далеко не всі фігуранти списку. Наприклад, Абісову, Аксенову і Поклонській про підозру у ст. 258 (терористичний акт) українська прокуратура повідомляла, а Миколі Азарову та Вадиму Колесніченку – ні. То чому тоді до них застосовано санкції? Ні секретар РНБО Олексій Данілов, ні голова РНБО президент Зеленський у своїх виступах цього не пояснили.

Добре забуте старе

Натомість, у виступі президента звучало дивне повідомлення для західних партнерів України:

«Ми очікуємо та підтримуємо введення санкцій щодо окремих осіб з боку Європи, США або інших міжнародних партнерів», – сказав Зеленський.

Президент України Володимир Зеленський Фото: facebook.com/president.gov.ua

Нащо очікувати таких дій з боку Європи та США, якщо вони вже давно застосували санкції щодо багатьох фігурантів списку-27, не чекаючи, поки це зробить Україна? Дивно, що президент цього не знає. Але схоже, президент не знає не лише про західну санкційну політику, а й про українську теж.

«Логічно, що і Україна запроваджує такі санкції. І дивно, що це не робили починаючи з 2014 року», – заявив Зеленський про список-27.

При тому, що як мінімум до дев’ятьох фігурантів списку Україна вже застосовувала санкції – і до деяких неодноразово.

Наприклад, безстрокові санкції діють щодо так званого «міністра внутрішніх справ по Республіці Крим» Сергія Абісова, його заступника Олега Кириліна та незаконно обраної депутатки Держдуми Наталі Поклонської.

У 2022 році стікає трирічний термін санкцій для директора інституту країн СНД Костянтина Затуліна і ватажка так званої «ЛНР» Леоніда Пасічника. В 2021 році завершуються три роки санкцій щодо олігарха Сергія Курченка, так званого спікєра Госсовєта Криму Володимира Константинова, екс-керівника Севастопольського главка СБУ Петра Зими і окупаційного прем’єра Криму Сергія Аксенова, прізвище якого в українських  санкційних списках було вказано не за його українським паспортом – Аксенов – а транслітерацією з російської – «Аксьонов». Так само вперто Аксенова там записували «громадянином РФ».

Сергій Аксенов, Володимир Константинов, Наталія Поклонська Фото: УНИАН

До речі, коли санкції до Аксенова були застосовані у 2018 році, Центр журналістських розслідувань робив запит в РНБО і адміністрацію президента, щоб отримати роз’яснення саме з тих питань, на які немає відповіді й зараз.

В апараті  РНБО, секретарем якого був тоді Олександр Турчинов, на запит відповіли, що застосовують санкції до Аксенова через тероризм, а запитання про російське громадянство та про викривлене прізвище взагалі проігнорували.

Та головне питання в тому, яка мета санкцій щодо фігурантів списку-27? Які активи Аксенова чи Колесніченка в Україні влада хоче заблокувати? Які капітали Поклонської, Зими чи Абісова хоче утримати в Україні? Які фінансові операції зупинити? Чи державних нагород цих зрадників без санкцій не можна позбавити?

До речі, як раз державних нагород їх можна було б позбавити в рамках кримінальних проваджень і засудження за вчинення тяжких злочинів проти національної безпеки України. Однак, за винятком Януковича, українська Феміда і досі жодного не догнала.

Складається стійке враження, ніби санкції для нинішнього керівництва держави – це не інструмент для запровадження економічних та адміністративних обмежень, а якийсь квазірелігійний ритуал. Така собі цивільна анафема, яку накладають на єретиків, аби справити незабутнє враження на паству. Звісно, фігуранти цього санкційного списку реагують як у відомому анекдоті: «Поки мене немає – можете мене навіть побити». Це було б смішно, якби популістські прагнення керівництва держави не перетворювали і без того недосконалий механізм санкцій на посміховисько.

Аби застосовувати санкції там, де вони доречні, потрібна кропітка фахова робота з виявлення підстав, викриття шкідливої економічної та політичної діяльності потенційних фігурантів, їхніх слабких та болючих місць. та значно простіше влаштувати на РНБО цирк з конями та Поклонською. От тільки час, витрачений на цю виставу, не повернеш.

Санкційний інструментарій України давно потребує заміни та потрібної заточки – та разом з тим відповідального ставлення з боку керівництва держави. І використання його для піар-заходів лише дискредитує і знецінює українські санкції.

 

і