Перевибори в Раду. Чому на Донеччині у “слуг” не знайшлося другого Вірастюка

Схоже, Володимир Зеленський і “слуги народу” самі відмовилися від боротьби за виборців сходу України

Прихована реклама в день виборів у Раду 28 березня на окрузі №50
Прихована реклама в день виборів у Раду 28 березня на окрузі №50/novosti.dn.ua

28 березня відбулися перевибори народних депутатів у двох округах — у 50-му з центром в Покровську (Донецька обл.) і в 87-му з центром у Надвірній (Івано-Франківська обл.). Причина для перевиборів в обох округах однакова: нардепи Руслан Требушкін і Зіновій Андрійович, обрані в липні 2019-го, втомилися сидіти в парламенті і вирішили повернутися в свої колишні крісла — мерів відповідно Покровська та Надвірної. Вони успішно реалізували своє бажання на місцевих виборах у жовтні 2020-го, після чого в їх округах довелося проводити нові вибори нардепів.

Не секрет, що в останні місяці всі провідні гравці готуються до можливих дострокових виборів. І для партійних штабів перевибори в двох округах стали як би польовими навчаннями, або генеральною репетицією, перед великою битвою.

Підсумки цих виборів зараз активно обговорюються в штабах з точки зору уроків для майбутньої парламентської кампанії. Найважливіші з цих уроків стосуються ступеня апатії виборців, можливих політичних союзів і перспектив «слуг народу».

Ступінь загальної апатії

У липні 2019-го явка виборців у 50-му окрузі склала 44,72%, а в березні 2021-го — всього лише 21,02%. Падіння більш ніж удвічі. У 87-му окрузі теж бачимо падіння явки, але не настільки сильне — з 43,96 до 35,05%. Утім, тут і передвиборча боротьба була набагато гостріша.

Взагалі-то для проміжних виборів в окремих округах завжди характерна менша активність виборців у порівнянні з всеукраїнською кампанією. Але зараз можна говорити і про інший чинник — загальної апатії. Вона чітко фіксується соціологами і до моменту нових виборів може ще більше посилитися.

Її причина — загальне розчарування і зневіра в можливість змін на краще. Типова думка обивателя зводиться до формул «всі вони однакові» (про кандидатів) і «краще не буде» (про власні перспективи).

У таких умовах для кожної партії різко підвищується значення ядерного електорату. Надії дістати випадкових симпатиків якимось трюком в останній тиждень перед виборами, швидше за все, виявляться примарними. Тому буде важлива щоденна робота з виборцями. І цю роботу повинен проводити кандидат, який має в даному окрузі певний рівень популярності, впливу і довіри.

Можливі альянси

Вибори депутатів нинішнього парламенту замість вибулих проводяться за старими правилами. Однак вибори нової Верховної Ради (чергові або позачергові) будуть проводитися вже за новою виборчою системою — чисто пропорційною з відкритими регіональними списками. Це означає, що в новому парламенті будуть представлені тільки ті партії, які подолають 5% -ний бар’єр у всеукраїнському масштабі. При цьому територія України ділиться на 25 виборчих регіонів, партії формують регіональні виборчі списки, які і фігурують у бюлетенях. Тобто партії будуть конкурувати окремо в Києві і в кожній області своїми регіональними списками.

Тому зараз — той час, коли йдуть переговори про політичні альянси і спільні списки кандидатів. З цієї точки зору нинішні вибори дуже навіть цікаві, оскільки вони зафіксували кілька можливих союзів.

У 50-му окрузі в липні 2019-го головними конкурентами були мер Покровська Руслан Требушкін, висунутий партією «Опозиційний блок», і мер Добропілля Андрій Аксьонов, який балотувався в статусі самовисуванця. Требушкін переміг тоді Аксьонова з рахунком 30,33 проти 28,92%. «Опозиційний блок» вважається проэктом Ріната Ахметова. Ця партія не подолала бар’єр, але змогла провести в парламент шість нардепів по мажоритарних округах. Один з цих нардепів, Муса Магомедов, який очолив новий проєкт, що пов’язують з Ахметовим, — партію «Порядок». Ця партія зробила в Добропіллі ставку на Андрія Аксьонова. Як висуванця від партії «Порядок» Аксьонов знову став мером Добропілля. А коли Требушкін склав мандат нардепа, партія «Порядок» висунула Аксьонова взяти цей мандат. Завдання це була легким, бо Требушкін підтримав свого колишнього конкурента. Аксьонов набрав 65,46% голосів.

У соцмережах звучить безліч коментарів у тому дусі, що Ахметов замінив одну свою людину в парламенті на іншу. Однак важливий ще один факт: на цих виборах абсолютно не боролася за 50-й округ ОПЗЖ, хоча в липні 2019-го у неї була там своя кандидатка Катерина Сахарова, яка зайняла четверте місце з результатом 10,41%.

Це дозволяє припустити домовленості між ОПЗЖ (точніше, тим її крилом, яке слухається Сергія Льовочкіна) і Ахметовим. Не виключено, що на наступні вибори ОПЗЖ і партія «Порядок» підуть однією командою, поділивши між собою регіони. Хоча, звичайно, на той час все ще може не раз змінитися і у Ахметова, і у Льовочкіна.

Не менш цікаві альянси спостерігалися в 87-му окрузі. Там кандидатка від «Європейської солідарності» Маруся Звіробій-Біленька знялася з виборів на користь висуванця «Свободи» Руслана Кошулинського. Обидві партії, «Європейська солідарність» і «Свобода», підтвердили можливість довготривалого союзу.

Правда, підтримка Марусі Звіробій, швидше за все, не забезпечить Кошулинському перемогу. Після підрахунку 67,52% голосів у нього друге місце з результатом 28,88% (на першому йде Вірастюк з 31,3%). Та й взагалі за час до нових виборів дві партії ще можуть встигнути знову посваритися. Але принаймні на даний момент перспектива альянсу виглядає взаємовигідною.

Ще один альянс на цих виборах був неявним — між партією «Батьківщина» Юлії Тимошенко і Ігорем Коломойським. Давнім партнером Коломойського вважається засновник гірськолижного курорту «Буковель» Олександр Шевченко, який був нардепом від Прикарпаття в 2014-2019 рр. У липні 2019 р. він не став балотуватися в 87-му окрузі, давши дорогу висуванцю партії «Слуга народу» Зіновію Андрійовичу. А «Батьківщина» тоді висунула в цьому окрузі власного кандидата Ігоря Писклинця, який зайняв четверте місце з результатом 10,13%. На нинішніх виборах Шевченко був висунутий партією «За майбутнє», яка вважається близькою до Коломойського. А «Батьківщина» на цей раз свого кандидата не висунула.

Після підрахунку 67,52% голосів у Шевченка третє місце з результатом 28,73% — так що перемоги може і не бути. Але це не скасовує можливості альянсу партій «Батьківщина» і «За майбутнє» на майбутніх виборах.

Перспективи «слуг народу»

Отже, на 87-му окрузі різниця між першим, другим і третім місцями на цих виборах дуже невелика, в межах двох з половиною відсотків. Цим нинішні вибори кардинально відрізняються від попередніх, коли кандидат від партії «Слуга народу» Зіновій Андрійович набрав 37,8% і був беззаперечним лідером — його найближчий конкурент, висуванець «Свободи» Михайло Іваночко отримав всього лише 13,4%, тобто майже втричі менше.

У 50-му окрузі в липні 2019-го кандидатка від партії «Слуга народу» Тетяна Романцова набрала 21,77% і посіла третє місце, відставши від лідера на 8,56%. Зараз результат правлячої партії набагато гірший. Її кандидат Андрій Бондаренко зайняв всього лише п’яте місце. В його активі — нещасні 3,02%, тобто він відстав від переможця виборів Аксьонова більш ніж у 21 раз. Крім Аксьонова, його обігнали Валентин Рибін від Партії Шарія (13%), Юлія Кузьменко від «Європейської солідарності» (6,69%) і Вікторія Шилова від партії «Держава» (4,08%). У порівнянні з результатом Романцової в липні 2019-го рівень підтримки кандидата від партії «Слуга народу» впав більш ніж в сім разів.

Підкреслимо, що правляча партія фактично кинула кампанію в 50-му окрузі на самоплив, тоді як за 87-й округ повела справжній бій з відвертим застосуванням адмінресурсу. 22 березня сайт президента повідомив, що Володимир Зеленський обговорив з кандидатом в нардепи Вірастюком хід вакцинації на Прикарпатті та допомогу місцевому бізнесу під час карантину. А в день виборів, 28 березня, голова ОДА Андрій Бойчук, голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко і ще два нардепи з фракції «слуг народу» провели в Івано-Франківську пресконференцію на теми децентралізації, «Великого будівництва» і боротьби з пандемією.

Схоже, Зеленський і «слуги народу» самі відмовилися від боротьби за виборців сходу України. А вкрай низький результат їхнього кандидата в 50-му окрузі — це вже наслідок.

 

і