Молдова після виборів – нова доба у найбіднішій країні Європи

Перемогу на президентських виборах у Молдові прозахідної політикині Майї Санду можна порівняти із землетрусом. Її блискавичний успіх – початок нової доби у політиці країни, вважає Роберт Шварц.

Майя Санду здобула понад 90 відсотків голосів на закордонних виборчих дільницях Майя Санду здобула понад 90 відсотків голосів на закордонних виборчих дільницях

Молдова рідко потрапляє на шпальти західних ЗМІ. Як правило, це історії про корумпованих політиків, про те, як країна багато років потерпає від олігархів, про заморожений конфлікт у Придністров’ї. А також репортажі про жахливу бідність значної частини населення країни і про масову еміграцію.

Майже половина від загалом чотирьох мільйонів молдаван живе і працює за кордоном. Дехто – у Росії, більшість – у країнах ЄС. Саме ці люди, які заробили свій скромний добробут і живуть чимось схожим на нормальне життя, нині у переважній більшості проявили себе зрілими європейськими громадянами. Без їхніх грошових переказів, які щороку становлять близько чверті ВВП Молдови, їхні родини на батьківщині не вижили би, а країна давно була би банкрутом.

Редактор DW Роберт Шварц Редактор DW Роберт Шварц

Вирішальне слово “зрадників батьківщини”

Чинний проросійський президент Ігор Додон, який зазнав поразки на цих виборах, таврував чверть мільйона молдаван, які проголосували на закордонних дільницях у країнах ЄС, “зрадниками батьківщини”. Це і не дивно, зважаючи на те, що понад 90 відсотків з них проголосували за Майю Санду. Вочевидь, багатьом з них вдалося переконати і своїх родичів, що залишилися в Молдові, проголосувати не за “політиків старої гвардії”, а за нове проєвропейське обличчя. Явка на виборах була вражаючою попри пандемію COVID-19.

І що тепер? В інтерв’ю DW напередодні другого туру голосування новообрана президентка дуже лаконічно окреслила свої пріоритети: подолати бідність і дати людям перспективу. Чи вдасться їй це зробити, залежить не лише від неї самої. У парламенті країни досі домінують проросійські соціалісти, прозахідний табір загруз у чварах. Навіть мужня президентка Майя Санду не в змозі буде сама подолати бідність, корупцію і кумівство.

Наразі їй вкрай потрібна рішуча підтримка Заходу – рівною мірою з боку ЄС і США. Насамперед Євросоюз має нарешті наповнити змістом угоду про асоціацію з Молдовою, чинну з 2014 року. Німеччина на чолі ЄС нині може зіграти ключову роль. Країні потрібні інвестиції, країні потрібні робочі місця, аби молдавани поверталися із заробітків додому і брали участь у відбудові їхньої змореної країни. На виборчих дільницях цієї неділі вони чітко дали зрозуміти, що їм би цього дуже хотілося.

Європейська мрія Молдови

Молдові потрібна чітка політична перспектива. Десятиліття хитання між Сходом і Заходом, між Москвою і ЄС, залишили глибокі сліди. Росія – всупереч всім угодам – досі тримає свої війська у самопроголошеній Придністровській республіці і виводити їх не збирається.

Майже чверть молдаван хоче возз’єднання із сусідньою Румунією. Президент Додон, який зрештою програв вибори, напередодні другого туру виборів називав це “серйозною загрозою” і застерігав від суспільних заворушень і навіть громадянської війни. З огляду на бойові дії на сході України і у Нагірному Карабаху такі слова є цинічними і безвідповідальними. Таким політикам як Додон місце на смітнику історії. Назавжди. У руках ЄС унікальний шанс зробити європейську мрію Молдови історією успіху.

і

цікаве