Куди приведе Україну карантин вихідного дня?

Кількість хворих на COVID-19 в Україні й надалі стрімко зростає. В такі ситуації уряд запровадив “карантин вихідного дня”. Але чи допоможе такий захід стримати розвиток епідемії та яку ціну доведеться заплатити бізнесу?

Тепер у суботу та неділю працюватимуть лише аптеки, продуктові магазини, АЗС та громадський транспорт з обмеженням у кількості місць. “Карантин вихідного дня” діятиме щонайменше до 30 листопада. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, такий крок є “оптимальним форматом додаткових обмежень”, так як повного локдауну економіка країни не витримає. DW розпитала експертів наскільки дієвим може бути таке рішення уряду та як це вплине на бізнес.

Ситуація критична

Станом на 12 листопада в Україні зафіксовано 11 057 нових підтверджених випадків COVID-19 за добу, і кожен день динаміка лише зростає. За таких умов медичні установи не справляються з кількістю пацієнтів, а кисень, який необхідний пацієнтам із середньою і важкою формою захворювання, стає дефіцитом, зазначає у розмові з DW лікар-епідеміолог та керівник національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін.

“Знайти вільне ліжко з киснем вже практично неможливо в усіх регіонах України. Навіть в Києві стоїть черга на ці місця. Цікаво, що апаратів ШВЛ вистачає, але до них не під’єднаний кисень. Щоб це змінити потрібно облаштовувати мережу подачі до кожного ліжка”, – зазначає він.

Також, за словами Александріна, відсутні якісні засоби індивідуального захисту, через що у великій кількості хворіють медпрацівники. Лікар зауважує, що в деяких регіонах вже настав колапс з наявністю медичного персоналу.

Саме “близьким до катастрофи” станом справ з COVID-19 аргументував введення “карантину вихідного дня” міністр охорони здоров’я Максим Степанов. При чому, на його думку, найкращим сценарієм був би повний локдаун мінімум на три тижні, як це зробили деякі країни Європи. “Однак, розрахунки демонструють, що такий захід просто вб’є економіку”, – зазначив Степанов.

Читайте також: Новий локдаун через COVID у Німеччині. Чи підкоряться німці рішенню уряду

Удар по бізнесу

Але й на такий обмежений захід, як “карантин вихідного дня”, представники бізнесу дивляться з тривогою. Напередодні прийняття рішення про запровадження така карантину представники сфери обслуговування, ритейлу, закладів культури вийшли на протест до будинку уряду в Києві з вимогою не вводити нові обмеження. Солідарними з протестувальниками були і ряд асоціацій. Так, Європейська бізнес асоціація (ЄБА) наголосила, що тотальне закриття на вихідні може боляче вдарити по підприємцям. “До повного локдауну в нас також негативне ставлення. Ми за те, щоб працювати з ретельним дотриманням усіх санітарних та дистанційних заходів”, – зазначили DW в ЄБА.

Протест представників ресторанного бізнесу проти карантину вихідного дня Протест представників ресторанного бізнесу проти “карантину вихідного дня”

Не вважає доцільними обмеження діяльності окремих галузей у вихідні дні й Спілка українських підприємців, Асоціація ритейлерів України та Українська рада торговельних центрів.

Через тиждень після введення карантину, ймовірно, доведеться закрити всі кінотеатри і звільнити 500 співробітників, скаржиться співвласник мережі кінотеатрів “Планета кіно” Дмитро Деркач. “Кінотеатри до 80% доходу отримують саме у вихідні. У будні ж дні люди їздять в громадському транспорті. І це при тому, що в нас набагато безпечніше ніж у громадському транспорті”, – вважає Деркач.

Допомога з боку держави

Для підтримки бізнесу Шмигаль пообіцяв виплату компенсацій частини зарплат робітників у зв’язку з простоєм, програму з часткового безробіття та виплати на дітей для родин підприємців. Подібні заходи підтримки були і під час повного локдауну навесні, зазначає в розмові з DW директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

“Але це дуже мінімальна підтримка, тому що у підприємств ще є багато інших витрат. Зокрема, оренда, податки тощо. А отримати навіть компенсацію заробітної плати було дуже важко. Те, що уряд планує, просто смішно. Цей підхід не комплексний”, – впевнений експерт. Несходовський також розкритикував, що гроші з коронавірусного фонду витрачають на дороги, а не на допомогу бізнесу.

Читайте також: Летальність від COVID-19 у листопаді різко зросте, застерігають німецькі вчені

Коронавірус не має вихідних

Але чи допоможе “карантин вихідного дня”, перед негативними наслідками якого застерігають представники бізнесу, зупинити чи принаймні стримати стрімке поширення коронавіурсу? Повний локдаун та карантин на вихідних не потрібен, якщо буде забезпечене дотримання адаптивного карантину, наголошує Александрін.

“Я вважаю запровадження “карантину вихідного дня” популістським рішенням. Ми ж розуміємо, що вірус не має вихідних. Найбільш правильне рішення в нинішній ситуації продовжувати адаптивний карантин”, – впевнений лікар. У тому, що адаптивний карантин не спрацював, винні органи влади, які не змогли забезпечити його дотримання, додає Александрін. “Зокрема, поліція не контролює масковий режим. Навіть президент порушує його. Не дотримуються карантинних норм і не забезпечують належних умов кафе та ресторани. Тому коли закони не працюють, не варто чекати результату”, – зазначив він.

Також виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що передовсім варто посилити контроль за дотриманням вимог карантинних правил. “Від локдауну на вихідних буде більше негативного ефекту. Відбудеться перерозподіл покупців між днями і буде збільшуватися скупчення людей у п’ятниці. Цей день і так є завантаженим”, – зазначив він.

За словами Вишлінського, обґрунтованим є словацький варіант, коли проводиться масове тестування, визначаються заражені, які потім самоізолюються. “Навіть враховуючи вартість тестування, це буде мати меншу ціну для економіки, ніж карантинні обмеження”, – впевнений експерт. У цілому, “карантин вихідного дня” спричинить протести бізнесу і багато хто не буде припиняти роботу, прогнозує Вишлінський. “Ми бачили, що протягом останніх місяців в червоних зонах обмеження масово ігнорувалися за підтримки місцевої влади. Крім того, підприємці йшли до судів і оскаржували штрафи”, – підсумував він.

і

цікаве