Україна є частиною глобальної системи

У сучасному глобальному світі настала глибока соціально-політична криза і поки що нічого не свідчить про її швидке завершення.
Україна є частиною цієї глобальної системи і тому у нас відбувається по суті теж саме,що і в більшості країн світу.
Окремо варто звернути увагу на те,що відбувається у сфері правосуддя і як працює,чи не працює міжнародне право.
Яскравим прикладом низької ефективності норм міжнародного права є Будапештський меморандум.
У свій час Україна відмовилась від третього у світі арсеналу ядерної зброї в обмін на міжнародні гарантії своєї безпеки.
Що з цього вийшло усім відомо.
Є проблеми і з невиконанням рішень міжнародних судових органів.
Тут яскравим прикладом є Україна ,яка не виконала уже більше 10000 рішень Європейського Суду з прав людини.
Багато проблем є і в національних системах права.
Наприклад,в Україні,в результаті проведення ряду реформ ,стара правоохоронна система була повністю зруйнована,а нова виявилась недієздатною.
Більш-менш нормально у нас працюють суди,але і тут намітилась стійка тенденція до їх руйнації.
Крім того є проблеми і з невиконанням судових рішень.
Після того,як виконавчу службу підпорядкували Міністерству юстиції України,виконання судових рішень потрапило в повну залежність від доброї волі чиновників,які представляють органи виконавчої влади.
Очевидно,що за таких обставин у нашій країні не може бути і мови про незалежність судовоі гілки влади.
Ще однією проблемою є робота Верховної Ради України,як вищого законодавчого органу.
Останнім часом ми багато чуємо ,що наш парламент приймає закони в «турборежимі».Не важко здогадатись якою є якість прийнятих за такою процедурою нормативно-правових актів.
Коли вищі посадові особи Верховної Ради звітують про те,що за сесію парламент прийняв 7000 законів і подають це як досягнення,то виникає питання, для кого і для чого приймається така кількість нормативно-правових актів?
В процесі правозастосування велика кількість юридични норм, особливо якщо вони суперечать одна одній ,веде до виникнення правових колізій,що у свою чергу породжує цілий ряд соціальних,економічних і політичних проблем.
Такий підхід до правотворчоі діяльності повністю руйнує систему державного управління і правосуддя та сприяє тому,що сьогодні Україною управляють не на основі закону ,а в ручному режимі і волюнтариськими методами.
Як виправити таке становище?
В першу чергу потрібно вивчити і ретельно проаналізувати наш досвід державного будівництва і зробити правильні висновки.
На цій основі ми маємо створити теоретичну базу,що дасть можливість осмислити ті процеси,що відбуваються в суспільстві і підготувати логічно обґрунтовану концепцію політико-правових реформ.
У свій час у нас була спроба побудови держави на основі теорії марксизму-ленінізму.
Потім ми намагались будувати капіталізм за Західним зразком.
Сьогодні ми уже маємо власний досвід у сфері державного будівництва і можемо оцінити недоліки і переваги обох цих суспільно-політичних систем та зробити більш-менш об’єктивні висновки.
Якщо говорити про юридичну складову цього питання,то тут можна стверджувати, що у нашому суспільстві є брак легітимності закону. Мається на увазі те,що на психологічному рівні закон уже не сприймається людьми як уособлення справедливості і порядку.Звідси недовіра практично до усіх інститутів державної влади та їх посадових осіб,що у свою чергу веде до дестабілізації суспільних відносин і періодичного виникнення глибоких соціально-політичних криз.
Для того щоб знайти шляхи виходу з цієї ситуації ,варто було б звернути увагу на нашу історичну спадщину і більш уважно вивчити погляди на політику і право всесвітньо відомого вченого-юриста основоположника психологічної теорії права Леона Петражицького.
Його теорія користується великим авторитетом і повагою у багатьох розвинених країнах світу,але у нас ім’я цього видатного вченого, на жаль ,незаслужено забуте.
Потрібно відновити історичну справедливість і можливо це дасть нам можливість отримати і практичний результат.
Ми маємо під іншим кутом подивитись на політику,державу і право і на новій теоретичній основі провести так необхідну країні політико-правову реформу.
Будемо сподіватись,що це дасть нам можливість підняти в Україні рівень легітимності влади,запровадити справедливе правосуддя і побудувати нову та ефективну систему організації державноі влади і управління.
Олег Березюк,директор Інституту глобальної політики і права

і