Не лише в Мінську: як протестують після виборів у регіонах Білорусі

Невдоволення офіційними результатами президентських виборів у Білорусі та усією виборчою кампанією переросло в протести не лише в столиці, але й в провінції. Її жителі теж виходять на вулиці.

Акція протесту в Бресті Акція протесту в Бресті

Уже ввечері 9 серпня одразу після закриття виборчих дільниць у Бресті та райцентрах регіону люди почали збиратися на головних площах своїх міст, намагаючись висловити своє обурення попередніми результатами президентських виборів, оголошеними Центрвиборчкомом Білорусі.

Замість свята – на барикади

У Бресті співробітники правоохоронних органів передбачливо перекрили усі підходи до площі Леніна, встановивши турнікети та обмеживши рух транспорту на розташованих поблизу вулицях. Однак сотні жителів Бреста з білими стрічками на руці (розпізнавальний знак прихильників альтернативної кандидатки в президенти Світлани Тихановської) зібралися в іншому місці – на пішохідній вулиці Радянській. При цьому атмосфера швидше нагадувала святкову, ніщо не віщувало безладів.

Незабаром туди прибули міліціонери у бойовому спорядженні зі щитами, відбулися перші сутички з демонстрантами. Подальші сутички, що супроводжувалися перекриттям вулиць в центрі міста, тривали впродовж декількох годин. Демонстранти у протистоянні з ОМОНом використовували палки, каміння та пляшки.

Сутички демонстрантів з міліцією в центрі Бреста Сутички демонстрантів з міліцією в центрі Бреста

Ще жорсткіше розвивалися події в Бресті через добу – ввечері 10 серпня, коли міліція неодноразово застосовувала світлошумові гранати. У відповідь демонстранти намагалися спорудити на проспекті Машерова барикади із бетонних лавок. Точну кількість затриманих за ці дві доби правоохоронні органи не називають. За даними правозахисників, йтися може про понад півсотню осіб, які чекають на суди в ізоляторах Бреста та сусідніх райцентрів.

Читайте також: Коментар: Відключення інтернету на виборах в Білорусі мало подвійний ефект

Порушення домовленостей призвело до сутичок після голосування

Якщо акції протесту в Бресті були очікуваними, то масовий вихід на вулиці жителів невеликих міст, схоже, став сюрпризом для місцевої влади. Наприклад, через протистояння демонстрантів з працівниками міліції біля будівлі держвиконкому у Барановичах місцева виборча комісія у ніч після виборів призупинила роботу до ранку.

Про ситуацію в Пінську прес-центр МВС Білорусі згадав окремо, повідомивши, що в цьому місті “група агресивно налаштованих громадян із використанням загострених кілків, прутів, каміння та арматури спробувала організувати напад на працівників міліції”.

Міліція неодноразово застосовувала проти учасників протестів світлошумові гранати Міліція неодноразово застосовувала проти учасників протестів світлошумові гранати

За версією Сергія, одного з місцевих жителів, учасники протестів були налаштовані мирно та сподівалися отримати від влади запевнення, що голоси на виборах підрахують чесно. Декількох демонстрантів пустили для перемовин у міськвиконком. “З міліцією була домовленість, що ніхто нікого не зачіпає: люди співали пісні Цоя, хлопали в долоні, скандували гасла “Свободу!” та “Живе Білорусь!”, запалювали ліхтарики, а підлітки розгорнули великий портрет Лукашенка з підписом “Ти не мій президент”, – пояснив Сергій.

Однак тоді прибули додаткові сили ОМОНу та демонстрантів взяли в кільце, після чого почалися сутички. Щоб чинити опір міліції, жителі Пінська розібрали лавки та огородження клумб. Постраждалі були з обох боків, але дані про це місцеві медзаклади не розголошують.

Читайте також: Коментар: Осінь диктатора Лукашенка

Відголосок виборів у білоруській глибинці: стрілянина та запах пороху

Ще більш дивовижні події розгорталися у зовсім невеличких містах брестської області. Для 50-тисячного Кобрина, куди під час виборчої кампанії кандидати в президенти не доїхали, вихід на центральну площу кількох сотень осіб став справжньою сенсацією.

Як розповіла місцева жителька Катерина, що працює в галузі охорони здоров’я, якщо ввечері після виборів усе було відносно спокійно, то через добу, 10 серпня, ОМОН вирішив розігнати людей із використанням світлошумових гранат і не лише. “Було дуже страшно, було чути звуки стрілянини, відчувався запах пороху, а люди не могли зрозуміти, чому міліція поводиться так агресивно”, – ділиться враженнями жителька Кобрина.

Десятки осіб вийшли ввечері після завершення голосування на площу іще в одному райцентрі – Івацевичах. Люди стояли мовчки (без гасел, плакатів чи прапорів), однак збоку правоохоронців почали звучати заклики розійтися та виконати законні вимоги працівників міліції.

“От ви хочете якоїсь поваги, але ж її треба заслужити”, – вступив один з учасників протестів у дискусію з міліціонерами. Це завершилося затриманням кількох людей, але ввечері 10 серпня на ту ж площу в Івацевичах вийшло ще більше людей. Як наслідок, центр міста перекрили, на прилеглих вулицях вишикувались автозаки та почала з’являтися інформація про нові затримання.

Читайте також: Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

Коли система дає збій

Журналіст Іван Дунаєв вважає, що таку активність жителів білоруської провінції передбачити було неможливо. “Виборча кампанія стала лише приводом. Люди виходять на вулиці, висловлюючи своє ставлення до того, що відбувається у Білорусі, та втративши надію, що їх почує місцева влада”.

Дунаєв каже, що система держуправління у Білорусі, коли виконавча влада на місцях не обирається народом, а призначається президентом, показала свою очевидну неефективність. Як наслідок, замість представників райвиконкомів люди бачать на площах лише силові структури. При цьому останні дні показали, що навіть за фактичної відсутності доступу до інтернету зростає самоорганізація громадян та пошук ними альтернативних джерел отримання та поширення інформації.

і

цікаве