мовний омбудсмен в Україні: чого чекати від Тараса Кременя

Кабінет міністрів України в середу, 8 липня, призначив уповноваженого із захисту державної мови, обравши з-поміж трьох претендентів кандидатуру українського політика та науковця Тараса Кременя. Нового омбудсмена урядовцям довелося обирати після того, як ще наприкінці квітня про своє звільнення з посади заявила Тетяна Монахова.

Призначений із другої спроби

Тарасу Кременю 42 роки, за фахом він учитель української мови та літератури, кандидат філологічних наук. Наразі Кремінь працює професором у кількох миколаївських вишах. У 2014 році очолював місцеву обласну раду, а після – був обраний народним депутатом до Верховної Ради партії “Народний фронт” тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка. Кремінь є співавтором низки законодавчих актів, серед них і сам закон про функціонування державної мови, за виконанням якого і стежитиме уповноважений. Окрім того, Тарас Кремінь є співавтором суперечливого закону про освіту, яким на українську мову переводиться навчання після початкової школи для учнів усіх державних шкіл країни. Цей закон викликав суперечки з деякими країнами-сусідками України, серед яких найбільша – з Угорщиною – триває і досі.

Тарас Кремінь є співавтором суперечливого закону про освіту в Україні Тарас Кремінь є співавтором суперечливого закону про освіту в Україні

Свою кандидатуру на посаду мовного омбудсмена Тарас Кремінь подавав ще минулого року, коли цю інституцію лише запускали в роботу. Однак у Кабміні обрали запропоновану тодішнім міністром культури Володимиром Бородянським кандидатку Тетяну Монахову. Низка громадських активістів тоді виступала проти призначення цієї, як і Кремінь, миколаївської філологині. На думку критиків, вона на відзначилася відповідним досвідом та правозахисною діяльністю. “Тарас Кремінь упродовж багатьох років послідовно відстоював українську мову і працював для її розвитку і захисту. (…) його позиція та досвід у цьому питанні не викликають сумнівів”, – йшлося у зверненні, яке підписали тоді десятки відомих в Україні активістів та громадських діячів.

Компромісний варіант

Цього разу у Тараса Кременя було двоє конкурентів. Зокрема, львівський активіст Святослав Літинський, який виграв велику кількість судів щодо захисту української мови. Ще однією кандидаткою була науковиця Світлана Бронікова, яку в останню мить вніс новий міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко. Саме проти обрання кандидатки від мінкульту виступала низка активістів, порівнюючи її із Тетяною Монаховою.

Обрання Тараса Кременя може свідчити про те, що він став компромісним варіантом для урядовців, припускає професор Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду “Демократичні ініціативи” Олексій Гарань. На його думку, новому омбудсмену за нинішньої влади необхідно бути і рішучим, і дипломатичним водночас. “З одного боку, треба дотримуватися виконання закону про державну мову, насамперед, це стосується держслужбовців, великого бізнесу та сфери обслуговування. Мають дотримуватися квоти. А далі робити акцент на гнучких методах заохочення до вивчення української мови”, – розмірковує експерт.

 

На думку Олексія Гараня, нинішня влада, зокрема президент Володимир Зеленський, не мають чіткої позиції щодо мовного питання в Україні. Зокрема, він звертає увагу на те, що поки спікер Ради Дмитро Разумков закликав переглянути мовний закон, представник президента в Конституційному суді України (КСУ) Федір Веніславський активно його захищає.

Призначення Тараса Кременя відбулося на тлі розгляду Конституційним судом мовного закону Призначення Тараса Кременя відбулося на тлі розгляду Конституційним судом мовного закону

Виступаючи на засіданні уряду, Тарас Кремінь зазначив, що ця посада, особливо на тлі розгляду мовного закону в КСУ, є нині ще більш потрібною, аби “посилити роль державної мови в українській державі”.

Перші кроки омбудсмена

Найперші завдання для новопризначеного омбудсмена – це формування секретаріату та реагування на порушення чинних норм закону, підкреслив у коментарі для DW член експертної групи із питань мовної політики при Кабміні Сергій Оснач. “Також законом передбачено запровадження безкоштовних курсів української мови. У цьому плані ні попередній уряд, ні чинний не вжив необхідних заходів. Роботи в уповноваженого буде дуже багато”, – каже фахівець. Він сподівається, що новий омбудсмен буде не лише декоративною посадою, а зможе і реально виконувати покладені на нього законом функції. За словами співрозмовника, громадськості Тарас Кремінь відомий “з позитивного боку, як людина, яка дбає про інтереси української мови”.

 

У розмові з DW напередодні призначення Тарас Кремінь підкреслив, що його першими кроками на посаді стане розробка державної програми сприяння опануванню державної мови. “Вона повинна включати не тільки якнайшвидше відкриття курсів, взаємодію з органами місцевої влади та самоврядування, але і, звичайно, з такими важливими інституціями, які відповідають за освіту, науку, культуру”, – прокоментував новообраний омбудсмен. На його думку, також варто приділяти увагу якісному викладанню української мови в закладах освіти та її поширенню. “Я за те, щоб у нас з’являлися якісні субтитри, якісний культурний контент. Це неможливо без збільшення фінансування театральних колективів та естрадних виконавців, збільшення видатків та видавництво та розповсюдження книжок”, – додав він. За словами Тараса Кременя, офіс омбудсмена має стати стимулом “для посилення мовного руху, щоб престижність використання державної мови було не меншим, ніж використання нових досягнень науки і техніки”.

і