Життя за Україну віддав мільйонер із США Марк Паславський

Підтримай нас – тисни!




Минулого року влітку, було знайдено унікальні фото з Революції Гідності, на яких громадянин США Марк Паславський побував у вирі подій 20 лютого 2014 року, коли силовики розстрілювали Небесну Сотню.

Тримаючи у руках шину та щит, чоловік йшов на вул. Інститутську разом з активістами Майдану. Пізніше іноземець пішов добровольцем боротися за Україну проти російської окупації.  Герой нашого часу поліг смертю хоробрих у серпні 2014 року в Іловайську.

Марк Паславський був власником великого бізнесу, служив в американській армії та командував ротою у знаменитому 75-му полку рейнджерів Сил спеціальних операцій США. Як тільки російський агресор вторгся на терени  нашої рідної неньки, американець українського походження прийняв рішення вступити у лави українських добровольців. У квітні 2014 року іноземець прийняв українське громадянство та пішов на війну разом із бійцями батальйону “Донбас” під позивним Франко. 19 серпня 2014 року Марк загинув в Іловайську від осколків гранати, прикриваючи відхід наших військових на мосту.

Незважаючи на своє офіцерське звання, в батальйон “Донбас” Марк прийшов у званні рядового.

 

“Так це правда, – “пригадує побратим загиблого “Лев” – Він сам так захотів. Не хотів виділятися. Але не виділятися таким людям, як Франко, складно. Він був дуже колоритною фігурою в нашому батальйоні. По-перше, йому було 55 років. По-друге, іноземець за своєю суттю, хоч і з українським паспортом. А ви знаєте, як він смачно міг матюкатися українською мовою! Ну, так ось, Марк говорив мені не раз, що він хоче бути звичайним солдатом. Якщо він хотів когось похвалити, завжди говорив: “Ти справжній солдат!”.

 

“Після кожного бою Марк збирав так званий брифінг. Каже, що у них в Америці так прийнято. Бійці завжди уважно прислухалися до порад Марка. Він не просто розбирав бій до найдрібніших подробиць. Він його аналізував. Чому у якійсь ситуації загинув боєць Чому не вдалося з першого разу звільнити якийсь населений пункт? Він знав навіть скільки треба брати з собою в бій ріжків автомата,  аби їх вистачило та було не важко пересуватися. А потім, після брифінгу, він всіх пригощав ірисками. А знаєте, Марк дуже полюбляв солодке та охоче пригощав всіх цукерками,” – каже побратим.

 

“Збираючись у відпустку казав «Звільнимо Іловайськ по-швидкому і – додому, в Штати, на місяць! Так давно маму не бачив ». Коли мене відправляли в Іловайськ, я вже знав, що Марка більше немає. Коли вони ховалися в школі, потрапили в оточення. Стріляли у них з усіх боків. Марк отримав три кулі в спину. Кажуть, перед смертю він сказав: «Я мріяв стати справжнім українцем. Сподіваюся, я ним став. Так боляче і так не хочеться вмирати!». Він був впевнений, що якби прилетів вертоліт, його б відразу ж переправити в лікарню. Марка можна було врятувати», підсумовує Лев.

Вічна пам’ять нашому полеглому побратиму! Герої не вмирають! Вони відлітають у вічний вирій!

Фото: ua.censor.net.ua

Юрій СКОБАЛО, Волонтерська хвиля, за матеріалами  facenews.ua    

Тисни рекламу! Підтримай сайт!