“за викриття хижацького режиму Володимира Путіна”.

4 травня у США оголосили лауреатів цьогорічної Пулітцерівської премії. В номінації “Міжнародний репортаж” перемогу здобула серія статей, написана журналістами The New York Times.

До серії, про яку йде мова, входять вісім матеріалів, що розповідають про ймовірне втручання Росії у справи різних країн. Комітет премії відзначив їх із формулюванням “за викриття хижацького режиму Володимира Путіна”.

Один із матеріалів цієї серії присвячений вбивству українця Івана Мамчура, яке у 2016 році буцімто вчинили на замовлення російських спецслужб.

Вбивство

Івана Мамчура, який свого часу служив у спецпідрозділах ЗСУ на Донбасі, застрелили 16 вересня 2016 року в коридорі власного будинку у Рівному.

Одного з підозрюваних у вбивстві Олега Смородінова затримали.

Тоді це вбивство пов’язували з низкою інших резонансних злочинів, які вчинялись нібито на замовлення Росії.

Генпрокурор Юрій Луценко заявляв, що затриманий – житель Маріуполя – в усній бесіді зі слідчим повідомив, що вчинив вбивство Івана Мамчура на замовлення органів ФСБ Росії.

“Мушу сказати, що Росія явно розгортає мережу терористичних актів на нашій території”, – заявив він.

Російські спецслужби офіційно заперечують причетність до смертей в Україні.

В 2017 році поліція оприлюднила відео допиту Смородінова.

Зрештою навесні 2020 року суд засудив Смородінова до 12 років в’язниці за державну зраду та вбивство. Попри очікування, його так і не видали Росії під час обміну утримуваними особами.

У березні минулого року у The New York Times вийшов репортаж під заголовком “Росія замовила безглузде вбивство. Потім заговорив убивця”. Коротко переказуємо зміст цього репортажу.

“Це не я. Я невинний”

Іван Мамчур працював у рівненській в’язниці. Його вбивця Олег Смородінов вважав його “ніким”, неважливою особою. Та для його кураторів Мамчур був “по лікті заплямований кров’ю”, пише NYT.

Смородінов розповів журналісту NYT, що на прохання двох кураторів з Москви він приїхав до Рівного, оселився в будинку Мамчура і вбив його пострілом з пневматичного пістолета, коли той виходив із ліфта.

За словами вбивці, перед тим, як упасти, Мамчур сказав: “Це не я. Я невинний.”

За виконане завдання Смородінову подарували автомобіль Mercedes, але забрали частину обіцяних 5 тисяч доларів – за те, що той залишив в Україні пістолет.

Саме за відбитками пальців на цьому пістолеті та недопалками на місці злочину його і вдалося ідентифікувати. Вбивцю арештували кілька місяців потому – на кордоні з Україною, куди він поїхав на зустріч зі своєю колишньою дівчиною. Вона його і видала.

Тодішній голова Нацполіції Сергій Князєв заявляв, що вбивство Мамчура втало “частиною взаємопов’язаної серії злочинів, направлених на дестабілізацію ситуації в Україні”.

Глибше українські прокурори та слідчі не цікавилися цією справою, пише NYT, однак “все не так просто”.

“Українські зрадники”

Смородінов зізнався, що Мамчур був у списку шести осіб, яких просили знайти його російські куратори.

У списку також було троє людей, яких Росія підозрює в керуванні українськими зенітними системами під час російсько-грузинської війни 2008 року. Цю зброю українці таємно завезли до Грузії ще до військового конфлікту, тим самим присоромивши російські спецслужби, пише NYT.

Путін вважав, що грузинські військові не мали навичок поводження з такою складною системою, тож цим мали займатися українці, яких він звинуватив у зраді.


Партія Регіонів свого часу оприлюднила список українців, причетних до цих подій. В ньому була одна особа, що також фігурує в списку Смородінова. Інші дві особи згадуються в російських книгах про війну. Ще про двох людей відомо, що вони були в Грузії, однак незрозуміло, чи причетні вони до військових подій.

Українські чиновники “неохоче” зізналися, що Мамчур також був у Грузії під час війни – як командир елітного третього полку спецоперацій української армії. Військовослужбовці цього полку мають досвід військових операцій в Іраку та Афганістані. Однак вони наполягають, що не брали участь у боях у Грузії, і Мамчур зокрема.

Водночас працівник рівненської в’язниці розповів, що Мамчур залюбки розповідав про своє перебування в Грузії та хвалив ефективність грузинських військових.

“Використана куля”

“Вбивства відбуваються в Україні достатньо часто, тому про них лише коротко розповідають у новинах”, – пише газета.

Смородінов каже, що ніколи не працював у спецслужбах. Натомість він розповідає, що служив у радянських військово-морських силах і міліції. Більшу частину життя брав участь в організованих злочинних групах. Керівник однієї з цих груп назвав Смородінова “ідіотом”, якого вирішили використати російські спецслужби.

Смородінов сподівається, що його видадуть Росії під час чергового обміну, однак росіяни ще не виявляли до нього інтересу, пише NYT.

“Він не розуміє, що він нікому не потрібен, – сказав Сергій Князєв NYT. – Він забутий, використана куля. На жаль, у нашого ворога є багато таких, як він, у резерві.”

Огляд матеріалу підготувала Служба Моніторингу BBC

і