Ще одна весна без посадок: що заважає виконанню обіцянки Зеленського

“Весна прийде – саджати будемо”, – це гасло Володимир Зеленський не міг не згадати, підбиваючи підсумки першого року після обрання. Що відомо про резонансні провадження, розпочаті з його приходом до влади?

Свинарчуки, Порошенко, Пашинський – всі ці прізвища представників попередньої влади згадуються у фільмі про перший рік Зеленського як приклади притягнення до відповідальності колишніх можновладців за інкриміновані їм корупційні злочини. Зробити це майбутній президент гучно обіцяв ще під час дебатів на Олімпійському, звинувачуючи команду чинного на той момент президента в першу чергу розкраданням держбюджету під час війни.

Родина Гладковських та оборонні закупівлі

Зокрема, найбільш резонансним з корупційних скандалів епохи Петра Порошенка був скандал із секретарем Ради нацбезпеки і оборони Олегом Гладковським (до 2014 року мав прізвище Свинарчук) у розпал президентських перегонів. Як випливало з розслідування проекту Bihus.Info, син високопосадовця Ігор організував схему контрабандних поставок комплектуючих до військової техніки з Росії компанією “Оптимумспецдеталь” за завищеними цінами. При цьому журналісти стверджували, що перший заступник голови РНБО знав про схему поставок і навіть брав участь у них.

Олег Гладковський врешті сів. Хоча й не надовго і за інший злочин. 17 жовтня його затримало НАБУ за підозрою у недекларуванні квартири та зловживанні службовим становищем – під час закупівель міністерством оборони вантажівок в компанії “Богдан”, президентом якої він був до і після держслужби. Гладковський провів за ґратами чотири дні і вийшов під заставу у понад 10 мільйонів гривень до кінця розслідування. “З цього часу минуло півроку, мій клієнт був на допитах лише три чи чотири рази, при чому двічі – за нашою ініціативою. Справа розслідується в повільній фазі”, – розповідає DW адвокат колишнього секретаря РНБО Руслан Волинець.

Що ж до справи про постачання комплектуючих з Росії компанією “Оптимумспецдеталь”, то батько і син Гладковські в ньому мають статус лише свідків. Ігор Гладковський досі судиться з журналістами Bihus.Info, вимагаючи спростування інформації, оприлюдненої в їх розслідуванні.

На дебатах рік тому Зеленський назвав себе вироком Порошенка На дебатах рік тому Зеленський назвав себе “вироком” Порошенка

17 проваджень проти Порошенка

“Я – ваш вирок”, – пафосно промовляв до свого опонента України Володимир Зеленський під час дебатів на Олімпійському рік тому. Сьогодні правоохоронні органи розслідують вже 17 кримінальних проваджень щодо п’ятого президента. Більшість з них ініційовані Андрієм Портновим – колишнім заступником голови адміністрації Віктора Януковича. Петро Порошенко і його команда називають провадження проти нього політичним переслідуванням.

Численні кримінальні провадження проти голови “Європейської солідарності” були невдовзі після припинення його президентських повноважень відкриті Державним бюро розслідувань на чолі з Романом  Трубою. Він стверджував, що підготував Порошенкові підозру у справі про невиконання судового рішення та захоплення влади під час оголошення навесні 2019 року конкурсу на посаду двох членів Вищої ради правосуддя (ВРП) – органу, що призначає та звільняє суддів по всій країні. 14 травня 2019 року Порошенко – на той момент ще президент – призначив до ВРП Андрія Василенка та Михайла Ісакова всупереч тимчасовій забороні Окружного адміністративного суду Києва. В листопаді слідчі ДБР спрямували підозру до офісу генерального прокурора, однак голова відомства Руслан Рябошапка не став її підписувати.

Ще одну підозру Порошенку ДБР підготувала вже під тимчасовим головуванням Ірини Венедиктової, яка замінила Романа Трубу після “перезавантаження” бюро. І цього разу її відмовився підписувати Руслан Рябошапка, назвавши “юридичним трешем”. Це стало, як визнав сам Рябошапка, однією із причин його звільнення. Посівши крісло генерального прокурора, Венедиктова, утім, і сама не поспішає затверджувати документ. “Мені важко озвучити конкретні дати, але я думаю це станеться найближчим часом”, – зазначила вона минулого тижня в інтерв’ю телеканалу ZiK.

Новопризначена генеральна прокурорка Ірина Венедиктова зобов'язана своєю блискавичною кар'єрою приходу до влади Володимира Зеленського Новопризначена генеральна прокурорка Ірина Венедиктова зобов’язана своєю блискавичною кар’єрою приходу до влади Володимира Зеленського

Стрілянина замість махінацій

Критика діяльності комітету з питань нацбезпеки і оборони у Раді восьмого скликання так само була важливим елементом передвиборчої компанії Володимира Зеленського та партії “Слуга народу”. Голові комітету Сергію Пашинському закидали і рішення щодо надмірної секретності оборонних закупівель, і особистий інтерес в багатьох поставках армії.

Та в жовтні 2019 року Пашинського затримали за вже забутою справою 2017 року – тоді у новорічний вечір він підстрелив мешканця Васильківського району Київщини В’ячеслава Хімікуса. Одразу після інциденту депутат стверджував, що оборонявся, адже нетверезий Хімікус напав на нього та дружину зі скляною пляшкою під час дорожнього інциденту. Тоді справу закрили, але восени 2019 року поновили, перекваліфікувавши з хуліганства на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Варто зазначити, що інтереси Хімікуса останні роки представляла адвокатка з юрфірми все того ж Андрія Портнова.

Дивитись відео 15:18

Голова Антикорупційного суду: із Зеленським посадки топ-корупціонерів не обговорювали (05.09.2019)

“Вийдіть на вулицю і запитайте: Пашинський – це бандит чи ні? 100 людей запитаєте – 100 людей скажуть “так”, – відповідав Володимир Зеленський на запитання про арешт Пашинсткого в жовтні минулого року. Та врешті депутат Пашинський провів за ґратами два з половиною місяці та вийшов під цілодобовий домашній арешт. ДБР і досі розслідує обставини стрілянини.

Посадки чи вплив Зеленського?

“Нашим громадянам треба розібратися, чого вони хочуть більше – посадок або впливу президента на правоохоронні органи”, – зазначив Володимир Зеленський підбиваючи підсумки першого року президенства. За рік після свого обрання і обіцянки “саджати навесні” президент, схоже, ще сам не визначився із відповіддю на це запитання. Водночас, відповіддю може слугувати нещодавнє звільнення генпрокурора Руслана Рябошапки, приводом для якого стала саме “відсутність результатів”. “Звільнений цей генпрокурор, взяли іншу. Будемо бачити, чекати результат. Якщо вона не покаже результату, буде третій генпрокурор”, – висловив своє бачення подальших реформ президент у підсумковому фільмі.

і

ютос