З Юрієм Неросліком ми познайомились під час «Революції Гідності». Наш невеличкий громадський Музей плакату при журналі «Музеї України» активно збирав плакати, присвячені подіям Майдану. Моніторили інтернет-простір, соціальні мережі, ходили на Майдан, спілкувалися з художниками, зібрали “плакатну сотню”, куди увійшли десятки художників.
У грудні 2013 року, відкрили сторінку українського плакату у соціальній мережі Facebook. Створену віртуальну експозицію «Плакати Майдану» відвідувало до 200 тисяч читачів на добу. Зважаючи на гостроту багатьох плакатів, фундатори музею отримали чимало погроз, були хакерські атаки, а також очікування арешту за «пропаганду тероризму, екстремізму, масових безпорядків».
Сторінка в соціальній мережі стала координатором акцій протесту у багатьох країнах. Так, діаспора, використовуючи роботи з колекції Музею плакату, проводила мітинги у Франції, Англії, Німеччині, США, Канаді, Польщі, Аргентині, Бразилії, Словаччині, Південній Кореї.
Сторінку в мережі Facebook таки «вбили» напередодні кровавих подій у лютому 2014 року. Деякі файли вдалось зберегти, дещо роздрукувати, але більшість постерів було знищено.
27 лютого 2014 року, змонтували першу виставку «Плакати Майдану» у Національному музеї в Пирогові. Саме в цей день російські агресори окупували Крим.
А потім почалась війна.
“Плакатна сотня” розійшлась. З нами залишились співпрацювати лише кілька художників, серед яких і був Юрій Нерослік – харківський митець, який приріс душею до новітніх подій України.
Російськомовний, атмосферний та невгамонний Нерослік під час Майдану був найактивнішим учасником «плакатної сотні». За ніч він міг підготувати десятки плакатів, розмістити їх в мережі, знайти гроші для їхнього друку.
Юрій став активним патріотом України. Почав спілкуватися українською, цікавитися історією.
У перших хвилях мобілізації, у 52 роки, пішов на фронт добровольцем.
Пройшов Іловайськ, контузію, повернення на фронт. Потрапив у Щастя у складі славної 92 бригади ЗСУ. І продовжував малювати плакати присвячені АТО.
- “Я був сапером. Напруження величезне. Працювали зазвичай вночі. Нерви постійно натягнуті. Під ранок поверталися, відсипалися і до ночі треба було якось перезавантажитись. Брав планшет і малював. Це мене відволікало”
Юрій Нерослік робив постери серіями. Друкував, дарував, роздавав. Ми, волонтери, теж розповсюджували їх на фронті, в тилу, проводили його виставки, передавали постери до воєнкоматів, дарували закладам культури. Практично всі музеї прифронтової зони мають плакати Неросліка! Хто там був і працював – розуміють що то таке…
Плакати Неросліка стали популярними серед військових. Їх збирали, як обереги. Вважали, що постер «Хай кулі тебе минають» захищає від ворожої кулі – вішали на лобове скло.
А потім – звільнення Неросліка з армії. Хвороба, реабілітація, інвалідність.
Повернення до мирного життя завжди важке – нервові зриви лікував творчістю.
У 2016-17 році ми з Юрієм Неросліком проїхали майже весь український Донбас – робили експозиції, творчі зустрічі. Проводили його виставки в багатьох містах України.
Неросліку хотілось змін. Він взяв пензлик – почав писати олією.
- “Я захотів забути жахи війни, показати мирну красиву Україну. Ось квіточка – вона росла на краєчку нашого окопу. Ось ярок – навесні він покривається білим цвітом, а восени там дозріває смачний терен. Величезний, як слива. А це – лісопосадка. Наше прикриття і моя кольорова відрада. Радість – вона всюди. Її треба бачити”.
Коли натренувався на пейзажах, взявся за портрети. Найулюбленіші – жінки. Вони у нього повсюди. У нього свій, чоловічий погляд. Не для феміністок. Проте, це його бачення. Має право.
Минулого року Юрій Нерослік повернувся з країн Балтики, де дарував плакатні комплекти українським посольствам і місцевим музеям Литви, Латвії, Естонії, Швеції, Фінляндії та проводив виставки.
18 лютого 2020 року у приміщенні Верховної Ради України відкрилась виставка Юрія Неросліка «Кольори», де представлено 25 картин і два десятки плакатів . Символічна виставка у символічну дату. Історію не закреслиш. Майдан – не забудеш!
Попереду – виставки в Італії, Польщі, Німеччині.
Особиста історія героя-атошника Юрія Неросліка терниста, яскрава, незвичайна. Як і його картини. Дивіться, оцінюйте, запрошуйте художника до себе.
Будуть герої – буде й Україна!
Наталка Іванченко