5 років Порошенка у цифрах і фактах: яку країну лишає президент

За кілька тижнів Петро Порошенко офіційно залишить посаду президента України й п’ять років його правління стануть історією.

Вплив на дуже багато сфер життя країни не є компетенцією президента, проте реальна вага Петра Порошенка все ж таки була суттєво більшою за відведені Конституцією повноваження.

За п’ять років в Україні, незалежно від меншого чи більшого ступеню впливу на процеси президента, змінилось дуже багато речей – десь на гірше, а десь на краще.

Зібрали головні цифри і показники життя країни, а також ключові політичні досягнення, з якими українці прощаються з п’ятим президентом. За кілька тижнів Петро Порошенко офіційно залишить посаду президента України й п’ять років його правління стануть історією.

Економіка цифр

Як змінювався ВВП

За 2013 рік – останній рік президентства Віктора Януковича – українська економіка була абсолютно стабільною – темпи її зростання дорівнювали нулю. Приблизно так само було і за рік до цього, – у 2012 український ВВП зріс на 0,2%.

У 2014 після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі українська економіка скоротилася на 6,6%. У 2015 падіння було ще глибшим – на 9,8%.

Проте вже з 2016 економіка України почала відновлюватися, – той рік завершився із зростанням у 2,4%.

Як падав і зростав ВВП України

2013-2018 роки

У 2018 рік приріст ВВП України вже склав 3,3%.

Для порівняння: у Росії ріст ВВП становив 2,3%, у Польщі – 5,1%.

Доходи населення

Приблизно так само, як і ВВП, рухалася і динаміка доходів населення.

Якщо за 2014 рік реальні доходи населення впали на 11,5%, у 2015 – на 20,4%, то вже у 2016 доходи населення зросли – на 2%.

По тому, як уряд наприкінці 2016 різко збільшив мінімальну зарплатню, у 2017 зростання доходів становило вже 10,9%, у 2018 – 9,9%.

Як зменшувалися і зростали доходи населення

2014-2018 роки

За даними Державної служби статистики, у 2013 році середній дохід на душу населення становив 26 719,4 грн. – за тодішнім офіційним курсом 3 340 доларів. У 2018 цей показник зріс до 57 908,6 грн. Проте в доларах середній дохід знизився – 2 092 доларів.

ВВП на душу населення у 2018 становив 84 190 грн – 3 041 доларів за курсом НБУ на 31 грудня 2018. У 2013 році цей показник становив 33 473 грн, або 4 184 доларів за курсом НБУ, що становив 7,99 грн за долар.

Втім, варто зазначити, що на той момент ринковий курс долара був значно вищим за офіційний.

Середня заробітна плата у грудні 2018 року становила 10 573 грн на місяць. У грудні 2013 року середня зарплатня українців становила 3 619 грн.

Доходи населення України

2013 і 2018 роки

  • 33 473 грВВП на душу населення у 2013 році
  • 84 190 грн ВВП на душу населення у 2018
  • середня зарплатня у грудні 20133 610 грн
  • середня зарплатня у грудні 201810 573 грн

Source: Державна служба статистики

Середній розмір пенсії у 2013 році становив 1 470,7 грн на місяць, а кількість пенсіонерів становила 13 639,7 тис. осіб.

У 2018 середня пенсія була на тисячу більшою, ніж за 5 років до цього, і становила 2 479,2 грн на місяць, а кількість пенсіонерів зменшилася до 11 725,4 тис. осіб.

Загалом на 1 лютого 2019 року наявне населення України становило 42,123 млн осіб. На 1 січня 2014 року – 45,426 млн осіб.

Як змінювалися ціни

Разом із нульовим зростанням ВВП за підсумками 2013 року інфляція також була близькою до нуля – 0,5% за рік.

Найважчий період після анексії Криму і під час активних бойових дій на сході України зростання цін вимірювалося двозначними цифрами.

У 2014 інфляція становила майже 25%. У 2015 понад 43%. Це було максимальне значення за 20 років.

Як зростали ціни

2013-2018 роки

Проте з 2016 темпи росту цін значно знизилися: 2016 – 12,4%, 2017 – 13,7%.

2018 рік Україна завершила із однозначною інфляцією – 9,8%.

Doing business – as usual?

У жовтні 2013 року в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing business, який укладає Світовий банк, Україна посіла 112 місце серед 189 країн світу.

У жовтні 2018 Україна опинилася на 71 місці серед 190 країн.

Відтак, можна сказати, що за 5 років Україна покращила свою позицію на 41 сходинку.

Разом із тим, за умовами ведення бізнесу Україна так і не випередила своїх північних сусідів – Росію і Білорусь, які посіли 31 і 37 місця відповідно.

Мігранти – найбільші інвестори

За даними Національного банку, у 2013 році мігранти відправили в Україну – банківськими переказами та неофіційними каналами – близько 8,5 млрд доларів (офіційні канали – близько 6 млрд дол.)

У 2015 році приватні грошові перекази з-за кордону склали 7 млрд доларів, у 2016 – 7,5 млрд дол., 2017 – 9,3 млрд дол.

Грошові перекази в Україну

2013, 2018 роки

  • $14 млрдперерахували до України трудові мігранти у 2018 році
  • $8,5 млрдперерахували до України трудові мігранти у 2013 році

Source: НБУ, Світовий банк

За даними Світового банку, у 2018 році мігранти переказали до України 14 млрд дол.

Впродовж усіх цих років перекази українських заробітчан з-за кордону значно перевищують прямі іноземні інвестиції в Україну.

Зміна вектора в торгівлі

Після підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі із ЄС, кардинальні зміни відбулися у зовнішній торгівлі України.

На кінець 2013 року Росія була беззаперечним найбільшим торговельним партнером України.

Україна експортувала туди товарів на 14,787 млрд доларів, а імпортувала – на 23,098 млрд доларів. Весь експорт до Європи складав 16,848 млрд доларів, а імпорт – 28,274 млрд доларів.

Зміни у зовнішній торгівлі

2013 – 2018 роки

  • $20,159 млрдстановив експорт українських товарів до ЄС у 2018
  • $3,7 млрдстановив експорт українських товарів до Росії у 2018
  • український експорт до ЄС у 2013 становив$16,848 млрд
  • український експорт до Росії у 2013 становив$14,787 млрд

Source: Державна служба статистики

За підсумками 2018 року український товарний експорт до Росії становив 3,7 млрд доларів, а імпорт перевищив 8 млрд доларів. Її частка в українському експорті становить близько 9%, а в імпорті – близько 14%.

Тим часом частка ЄС у зовнішній торгівлі на кінець 2018 року перевищила 40%. Експорт товарів до ЄС становив 20,159 (разом із послугами – 23,032 млрд доларів), а імпорт із ЄС – 23,183 (разом із послугами – 26,285 млрд доларів).

Політичні досягнення і провали

Боротьба з корупцією

Боротьба з корупцією була одним з найголовніших гасел самого Петра Порошенка і ключовою вимогою західних партнерів.

За наполягання США, ЄС та західних кредиторів Україна створила та запустила роботу низки нових антикорупційних органів. Запрацювало Національне антикорупційне бюро, яке займається розслідуванням корупції на найвищому рівні.

У межах ГПУ створили автономну спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а для контролю способу життя чиновників та моніторингу електронних декларацій створили Національне агентство запобігання корупції.

В останні тижні президентства Петро Порошенка був створений спеціальний антикорупційний суд, який займатиметься справами, що розслідуватиме НАБУ.

 

Для боротьби з корупцією у сфері державних закупівель запустили систему електронних торгів ProZorro.

Проте до ефективності роботи усіх новостворених органів є дуже великі питання. Адже на повну силу вони не запрацювали.

Яскравий приклад – фініш президентської гонки і корупційний скандал в оборонній сфері за участю близького соратника Петра Порошенка Олега Гладковського, де проявилась бездіяльність антикорупційних органів.

Попри все, за 5 років президентства Петра Порошенка прогрес у боротьбі з корупцією був і його чітко зафіксували міжнародні організації.

Якщо за результатами 2013 року в міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна посідала аж 144 місце, то за п’ять років держава покращила свій результат й піднялась на 120 місце.

Армія

Весь час президентства Петра Порошенка пройшов на фоні війни на Донбасі.

Петро Порошенко наголошував на розвитку Збройних сил України та посиленні обороноздатності країни.

Якщо у бюджеті 2013 року на армію виділяли майже 19 мільярдів гривень, що за тодішнім курсом становило 2,4 мільярда доларів, то в 2019 році військовий бюджет склав понад 100 мільярдів гривень (3,7 мільярда доларів).

В уряді наголошують, що загальний бюджет безпеки та оборони, куди зараховують усі силові відомства, склав аж 210 мільярдів гривень – понад 5% ВВП країни.

Як звітують у Генштабі, з 2014 року кількість бойових частин Збройних сил зросла з 99 до 143 на кінець 2018 року.

 

Чисельність Збройних сил з 2013 до 2018 року зросла від 168 тисяч осіб до 255 тисяч.

За даними Міноборони, середнє грошове утримання в Збройних силах у 2014 році складало від 2 тисячі гривень, а в 2019 році – від 10-12 тисяч гривень.

За даними опитувань фонду “Демократичні ініціативи” та центру Разумкова, рівень довіри до армії з 2013 до 2019 року зріс з 21% до 61%.

Попри всі позитивні показники, як писала ВВС News Україна, значна частина військових залишається невдоволеною умовами служби та звільняється.

Окрім того, суттєво по репутації військових вдарило те, що з 2014 року згоріли одні з найбільших військових складів у Калинівці на Вінниччині, Балаклії – на Харківщині, Ічні – на Чернігівщині, та в Сватовому на Луганщині.

Донбас

На момент інавгурації президента проросійські бойовики на Донбасі контролювали більшу частину Донецької та Луганської області, включно з такими великими містами, як Маріуполь, Краматорськ, Слов’янськ, Бахмут, Лисичанськ та Сєвєродонецьк.

 

Після перемир’я і спроби домовитись сили АТО розпочали наступ та зайняли усі перелічені міста і звільнили від бойовиків велику частину регіону. Проте наступ закінчився заходом російських військ (як стверджує українська влада і що заперечує Росія), Іловайським котлом і першими Мінськими домовленостями.

На початку 2015 року відбулось нове загострення й відступ українських військ з міста Дебальцеве й підписання так званих “других Мінських угод”.

З того часу лінія розмежування і бойових дій на Донбасі змінювалась не надто суттєво і відбувалась за рахунок зайняття окремих сіл у так званій “сірій зоні”.

Внаслідок анексії Росією Криму та через події на Донбасі з 2014 року країни Заходу застосовують щодо РФ економічні та політичні санкції.

Томос

У час президентства Петра Порошенка в Україні з’явилась канонічна незалежна православна церква на базі раніше невизнаних УПЦ Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви.

Петро Порошенко доклав максимальних зусиль, щоб Вселенський патріарх визнав українську церкву та надав томос про автокефалію.

15 грудня 2018 року під наглядом представників Вселенського патріарха в Україні відбувся об’єднавчий собор, на якому створили Православну церкву України та обрали митрополитом Київським Епіфанія. 6 січня він отримав Томос про автокефалію.

Щоправда, УПЦ Московського патріархату, як і Російська православна церква загалом, практично проігнорувала створення автокефальної церкви й називає весь цей процес незаконним та неканонічним.

Безвізовий режим

Після тривалих багаторічних перемовин і виконання Україною низки вимог Європейського союзу, 11 червня 2017 року запрацював безвізовий режим для громадян України.

На початку цього року прикордонники прозвітували, що на той момент можливістю безвізових подорожей скористались понад два мільйони громадян України, а загалом українці здійснили 33 мільйони безвізових подорожей.

Велику підготовчу роботу для безвізового режиму з ЄС зробили ще за попередніх президентів, проте фінальні й найважливіші рішення у багатьох сферах були втіленні в життя вже після 2014 року.


Надання безвізового режиму стимулювало прихід до України та активізацію роботи на ринку іноземних лоу-кост авіакомпаній.

Зокрема, на український ринок зайшов найбільший авіаперевізник Європи Ryanair та відновила на “довоєнному” рівні перельоти компанія Wizzair.

Водночас пряме авіаційне сполучення з Росією припинили.

Угода про Асоціацію

У перший місяць президентства Петро Порошенко підписав Угоду про Асоціацію з Європейським союзом, робота над якою тривала ще з часів Віктора Ющенка.

Спочатку запрацювала економічна частина угоди щодо зони вільної торгівлі, а з вересня 2017 угода запрацювала в повному об’ємі.


Угода про асоціацію з ЄС – це величезний документ на сім розділів і понад тисячу сторінок, який чітко регулює поступове економічне та політичне зближення України з Європейським Союзом.

Але там немає чіткої гарантії майбутнього вступу України до ЄС.

Українська влада звітує про виконання угоди за 4 роки її дії на рівні 42%, але громадські організації оцінюють рівень виконання у 24%.

Загалом повністю угоду мали виконати до 2025 року, проте вкластись у ці строки, на думку експертів, навряд чи вдасться.

Судова реформа

За роки президентства Петра Порошенка в Україні розпочалась масштабна судова реформа.

Ще влітку 2016 року Верховна Рада схвалила президентські зміни до Конституції та новий закон про статус суддів та судоустрій.

 

Вона передбачала часткове зняття суддівської недоторканності, скасування низки старих судів та створення нових з обранням суддів на конкурсах.

Також запустили переатестацію суддів, суттєве збільшення зарплат й формальне посилення незалежності судової системи.

Ключовим етапом реформи став повний перезапуск Верховного суду – найголовнішого суду у системі правосуддя.

Суддів до нього обирали на прозорому конкурсі за участі громадської ради доброчесності.

Проте перебіг судової реформи різко критикують українські експерти та громадські організації. Там незадоволені процесом переатестації суддів, а до складу Верховного суду потрапляють дуже багато суддів, яких активісти називають недоброчесними.

Навіть генпрокурор Юрій Луценко після низки резонансних судових рішень заявив, що попри реформу, “судова система тяжко хвора”.

А рішення адміністративного суду Києва щодо визнання націоналізації “Приватбанку” шокував не тільки українську владу, а й іноземних партнерів України.

Дуже багато українських та іноземних експертів виступають за перезавантаження судової реформи.

Мова і квоти

За п’ять років президентства Петра Порошенка Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства і встановила мінімальні квоти на українську мову на радіо та телебаченні.


Після закінчення перехідних періодів квота українських пісень на радіо становить 35%, а радіопередач українською – 60%.

На телебачення після закінчення перехідного періоду загальнонаціональні телеканали мають виконувати квоту в 75% україномовного контенту, а регіональні – 60%.

У час президентства Петра Порошенка в Україні заборонили російські соціальні мережі та демонстрацію практично всіх російських телеканалів.

ввс

і