Перед виборами президента стає все очевиднішим, що процес відбору кандидата для голосування для значної частини населення України немає нічого спільного з розумовими операціями на кшталт аналізу, синтезу, індукції і дедукції.
Він дуже схожий на статевий відбір в процесі весняного кохання недосвічених підлітків, які внаслідок нуртування в організмі гормонів знаходяться в стані психо-фізіологічної ейфорії. В цей час позбавлена життєвого досвіду людина втрачає здатність критично мислити, реально оцінювати дійсність і повністю віддається чарам кохання. У більшості людей є внутрішня потреба в пошуках за межами власного “я” ідеалу, якого не існує.
Нехай би було повністю доведено, що їхній улюблений кандидат чи кандидатка є найлютішими канібалами і кожний день разом з друзями влаштовують оргії на яких за вечерею поїдають немовлят, все одно вони знайдуть їм випрадання і пояснення.
Що таке кохання? Не обовязково до чоловіка чи жінки, а скажімо до кота, хомяка чи собаки. Скільки у нас жінок, які ненавидять “козлів-чоловіків”, але натомість беззастережно люблять наділеного всілякими чеснотами кота чи пса. Люблять і все. І ти їм хоч кілок на голові теши, все їхнє емоційне життя крутиться навколо цієї тварини. Це як ті люди, які закохані в пласку Землю. Ніякі аргументи не діють. Вони не сприймають реальність, тікають від неї. Земля пласка, а не куляста, і все…
Сила кохання – страшна річ. Воно здатне долати будь-які перешкоди. Пригадується історія однієї московської студентки за часів СРСР, яка закохалася в американського студента, який приїхав до москви по обміну. Молодята одружилися. Однак почалася афганська війна і американця вислали до США, а дружина залишилася в Москві. Що тільки той американець не робив з батьками, щоб забрати дружину до себе. Там і ООН, і американські конгресмени, і президент. Але нічого не допомагало. Коли молода жінка усвідомила, що її не випустять, вона розгорнула бурхливу діяльність. Почала на кількох роботах заробляти гроші, вивчала декілька мов, в тому числі важку для засвоєння фінську. Потім найняла далекобійника, який їздив до Фінляндії, віддавши йому всі свої гроші. Він довіз її за 6 км до фінського кордону і там висадив. І ця панянка 6 км по-пластунському повзла карельськими болотами, поки й не перетнула кордон. Декілька разів була на межі загибелі, але кохання перемогло все.
Нічого не змінилося з того часу, коли цивілізовані німкені вимагали дитини від фюрера чи екзальтовані британські дівчата цілувала землю, по якій пройшли їх улюблені “бітли”. Закликати до розуму там, де панує кохання абсолютно марно.
Однак слід памятати, що від кохання до ненависті лише один крок. І ось уже ті, які щойно обожнювали Чаушеску і Христа вже кричать: “розіпни його”…