Китай запустив зонд, який вперше в історії людства має сісти на зворотній бік місяця, повідомляють китайські ЗМІ.
У рамках місії “Чан’е-4” (Chang’e-4) зонд і місяцехід мають здійснити посадку в кратері Карман на боці місяця, який ніколи не видно з Землі.
Ракета-носій “Чанчжен-3В” стартувала з космодрому Січан у південно-західній провінції Сичуань.
Завданням місії є спробувати доставити зразки місячного ґрунту на Землю.
Зонд здійснить посадку на місяці не раніше початку січня.
Кратер Карман цікавий для науковців тим, що розташований в межах найстарішого і найбільшого об’єкта Місяця – басейна Південний полюс-Ейткен.
Дослідники вважають, що він утворився від зіткнення місяця з гігантським астероїдом мільярди років тому.
Зонд має з’ясувати характеристики геології місцевості та склад ґрунту.
Завдяки явищу, що має назву “синхронне обертання”, з Землі ми можемо бачити лише один бік місяця.
Це відбувається, тому що час, який потрібен Місяцю для обертання навколо своєї осі, дорівнює часу одного обертання навколо Землі.
Хоча зворотний бік Місяця часто називають “темним”, він, так само як і інший бік, також підсвічується Сонцем.
Втім, цей бік Місяця дуже відрізняється на вигляд від того, який нам видно. Кора на зворотному боці більш товста і на ньому більше кратерів.
Потужне зіткнення, що утворило басейн Південний полюс-Ейткен, могло пробити місячну кору до шару мантії. Місія Чан’е-4 допоможе з’ясувати чи так це насправді і пролити світло на історію нашого єдиного природного супутника.
Картопля на місяці?
Місія також проаналізує радіосередовище на зворотньому боці місяця, щоб з’ясувати можливості для розміщення тут астрономічних радіотелексопів у майбутньому.
Зонд везе із собою контейнер вагою в 3 кг, що містить картоплю та насіння різушки Таля, для проведення біологічного експерименту.
Його розробкою займалися 28 китайських університетів.
“Ми хочемо вивчити дихання рослин і фотосинтез на місяці”, – розповів державній агенції “Сінхуа” очільник експерименту Лю Ханьлун раніше цього року.
Оскільки зонд на зворотньому боці місяця не матиме в полі зору нашу планету, дані він відправлятиме через супутник “Цюецяо” (Queqiao), який Китай запустив у травні цього року.
Зонд розроблено на базі його попередника з місії “Чен’е-3”, який відправився на місяць у 2013 році. Втім, новий зонд зазнав чимало важливих модифікацій.
Місячні амбіції
Зонд і місяцехід обладнані кількома камерами, радаром для сканування місячної поверхні, спектрометром для визначення мінералів і приладом для дослідження взаємодії сонячного вітру з місячною поверхнею.
Ця місія є частиною великої програми Китаю з дослідження Місяця. Перша і друга місія збирали дані з орбіти, а третя і четверта мали на меті проводити дії на поверхні супутника.-https://www.bbc.com/ukrainian/features-46490442
Завданням місій “Чан’е-5” та “Чан’е-6” буде повернення назад для доставки зразків місячного ґрунту в лабараторії на Землі.