Картини, написані душею: створює олійні шедеври

Дві освіти, подорожі, багатообіцяюча спортивна кар’єра. А потім – жахлива аварія, пів року під ШВЛ, надскладні операції. Подій та випробувань у житті цієї дівчині вистачило б на декілька життів. Так само – як і її сили духу. Адже попри страшний діагноз, Ірина Мітіна продовжує посміхатись, шукати нові сенси й надихати інших.

«Sapiens dominabitur astris» («Мудрий пануватиме над зірками») – девіз, який прикрашає Інстаграм-профіль Ірини Мітіної. Вона – інфлюенсерка, за сторінками Іри у різних соціальних мережах стежить багатотисячна аудиторія. Історія її життя та енергія, яку випромінює ця дівчина, дають надію й сили змінювати своє життя на краще багатьом людям з інвалідністю, а інших – спонукають переосмислити власні життєві цінності й пріоритети.

Іра народилась у Латвії, але згодом із родиною переїхала до України. Київ став для дівчини місцем сили. Тут вона вчилась, опанувала спершу професію перукаря, а потім – здобула освіту психолога. Тут знайшла себе у спорті, активно займалась жіночим фітнесом і бодібілдингом. З подачі свого друга й тренера Іра зайнялась важкою атлетикою і за декілька місяців досягла результатів, до яких професійні спортсмени йдуть роками.

«Я була однією з перших «фітоняшок» в Україні. Дуже любила спорт, обожнювала активне життя і завжди прагнула виглядати на 200%. Саме тоді в Україні почав розвиватися жіночий фітнес і мій друг та тренер запропонував спробувати себе там. Я мала чудові фізичні дані, навіть були плани йти на майстра спорту. Та все повалилося в одну мить», – згадує Ірина.

Те, що сталося однієї жовтневої ночі 2008 року, не лише перекреслило амбітні плани Ірини у спорті, а й кардинально змінило все її життя. Поїздка з  Переяслав-Хмельницького на автомобілі, туман, слизька дорога – автівку занесло, і вона чотири рази перекинулася. Дивом майже ніхто з пасажирів не постраждав – окрім Іри.

«Я дрімала на задньому сидінні й прокинулась від того, що в авто все стало шалено крутитися як всередині пральної машинки… Прийшла до тями, протягла руки, щоб мене витягли назовні. Це була велика помилка. Бо тоді, як пояснили лікарі, уламок хребта простромив нерв», – розповідає дівчина.

Важке ушкодження шийних хребців, повний параліч, багато годин у пошуках клініки, де складну пацієнтку взялися б прооперувати. Шансів вижити з такою травмою майже не було, і медики радили сім’ї готуватися до неминучого. Однак Іра та її рідні не здавалися.

Зрештою у київській лікарні швидкої допомоги дівчині зробили унікальну на той момент операцію: заміну одного зі спинних хребців на штучний протез. З властивим їй оптимізмом та життєвою енергією, Іра сподівалась на швидке відновлення й повернення додому. Однак після надскладної операції та важких ускладнень, пів року Іра прожила під апаратом ШВЛ у лікарні швидкої допомоги. 

Потім її перевезли до нещодавно відкритого приватного медичного центру, де не було необхідного обладнання. Тож близькі друзі Іри розшукали старий хірургічний насос і власноруч відкачували рідину з її легень. 

Іра згадує: найважче було триматися морально. Адже тоді більша частина товаришів і знайомих просто зникли з горизонту. А лікування і реабілітація коштували чималих фінансів: лише за перший місяць родина Іри витратила близько 30 тисяч доларів. Щодня потрібно було купувати медикаменти на декілька тисяч гривень. Якби не пожертви найближчих друзів та сотень незнайомих людей, впоратись із таким фінансовим тягарем сім’ї було б нереально.

Розроблена другом і тренером Ірини Вячеславом спеціальна гімнастика теж дала свої плоди: за деякий час, попри невтішні прогнози лікарів, Іра почала дихати самостійно. 

А далі – нове випробування і нова перемога. Завдяки небайдужим людям, дівчині вдалося зібрати кошти на лікування у Китаї. У китайській клініці Ірині пересадили здорові стовбурові клітини зі стегна у шию. Це не відновило повністю здатність рухатися, але стало позитивним стимулом. На жаль, на тривалу й дороговартісну реабілітацію за кордоном дівчині забракло коштів, а курс відновлення у запорізькій клініці довелося відкласти – спочатку завадила пандемія, а потім – війна.

Але Іра все ще не здається і шукає нові можливості й сенси буття.

«В якийсь момент я відчула жахливу втому, безнадію і спустошення. Сиділа вдома, нічим не займалася, нічого мене не цікавило і не мало для сенсу. Та мене повернуло до життя малювання», – розповідає вона.

Хоча руки Іри поки працюють лише на 30%, її це не зупинило. Дівчина придбала мольберт, знайшла онлайн-уроки і сама вгадала й сконструювала пристрій, який допомагає їй тримати пензлі. Свої картини – фантастично красиві олійні пейзажі, малюнки тварин, біблійні сюжети – Ірина продає через Інтернет. І цим не лише заробляє на життя собі, а й допомагає іншим, спрямовуючи частину коштів на благодійність.

«Прекрасні роботи», «Унікальні картини, написані не рукою, а серцем», «Роботи, наповнені чистим світлом», – такі відгуки в соцмережах залишають шанувальники творчості Ірини. А ті, кому пощастило особисто поспілкуватись із Ірою додають: дізнавшись її історію, починаєш по справжньому цінувати життя і всі його прояви.

Ірина не здається. Вона малює місця, де ніколи не була, але хотіла б побувати. Активно веде соцмережі і надає психологічну підтримку людям з інвалідністю, важким хворим, пацієнтам хоспісів та інтернатів. А ще Іра має мрію: організувати виставку своїх картин, щоб довести світу –  «Sapiens dominabitur astris».

Ви можете наблизити здійснення мрії цієї тендітної, але сильної дівчини своїми донатами:

Monobank 4441114440174116 – Mitina Irina
Приватбанк 4149499110359922 – Мітіна Ірина

і

ютос

About Дмитро Снєгирьов 660 Articles
співголова ГІ "Права Справа"