Заяви про «масові поховання» на Донбасі – привід для вторгнення Росії в Україну

Путін постійно бреше. 15 лютого за підсумками переговорів з канцлером Німеччини Олафом Шольцем він заяви: за оцінками російської сторони, “те, що відбувається на Донбасі сьогодні, – це геноцид”.

А вже на наступний день на сайті Слідчого комітету Росії з”явилося повідомлення, що слідчі порушили кримінальну справу щодо виявлення “масових поховань мирних жителів на території Донбасу”.

За інформацією Слідчого комітету РФ, на на окупованих територіях Луганської і Донецької областей нібито було знайдено п’ять стихійних масових поховань “з останками 295 цивільних осіб, які загинули внаслідок обстрілу з боку українських озброєних формувань у 2014 році”.

На думку офіційного представника Держдепартаменту США Неда Прайса,таким чином Росія намагається створити привід для вторгнення в Україну за допомогою необґрунтованих тверджень про “геноцид” та “масові поховання” на Донбасі,

Враховуючи можливість реалізації РФ так званого “абхазського сценарію” на окупованих територіях Сходу України не виключаю безпосереднього військового вторгнення РФ під виглядом захисту громадян цієї країни, мешканців окупованих територій.

Нагадаю, 28 грудня 2021 року віцеспікер Ради Федерації Росії Костянтин Косачьов заявив, що РФ може застосувати збройні сили за кордоном для захисту своїх громадян. Представник країни-агресора стверджував, що ситуація навколо Донбасу нагнітається, а Україну підштовхують до того, щоб спробувати вирішити проблеми Південного Сходу військовим шляхом.

За його словами, однією з підстав, за якими ЗС РФ можуть оперативно використовуватися за кордоном, є “захист громадян Росії за межами її території у разі збройного нападу на них”.

Нагадаю, згідно нової редакції Федерального закону РФ  “Про оборону” Збройні Сили Російської Федерації можуть оперативно використовуватися за межами території Російської Федерації відповідно до загальновизнаних принципів та норм міжнародного права, міжнародних договорів РФ та цього Федерального закону для вирішення наступних завдань , а саме: захисту громадян РФ за межами території Росії від збройного нападу на них.

Рішення про оперативне використання за межами території Росії приймається президентом РФ на підставі відповідної постанови Ради Федерації Федеральних Зборів РФ.

Передісторією заяв віцеспікера Ради Федерації Росії Косачьова про можливість застосування збройних сил РФ за кордоном для захисту своїх громадян став виступ Путіна 9 грудня 2021 року на засіданні Ради з розвитку громадянського суспільства та прав людини.

За словами Путіна, події на Донбасі нагадують геноцид. “Те, що зараз відбувається на Донбасі дуже нагадує геноцид, про який ви сказали”, – зазначив він, звертаючись до виконавчого директора ФГУП “Міжнародне інформаційне агентство “Росія сьогодні” Кирила Вишинського.

Сам Вишинський зауважив, що на Донбасі живе найбільша діаспора росіян – понад 700 тисяч людей. За його словами, вишикувався ланцюжок, який починається з русофобії, потім йде дискримінація (мовна, соціальна), потім починається повноцінний геноцид. “Донбас – приклад цього, там для людей створюються нестерпні умови, – повідомив Вишинський, додавши, що те, що відбувається в “ЛДНР”, нагадує план нацистів зі знищення радянського народу.

Динаміка представлення інформаційних матеріалів (інтенсивність) із заявою Путіна про геноцид мешканців окупованих терииторій Луганської і Донецької областей, власників російських паспортів, свідчить про розгортання російськими спецслужбами інформаційно-психологічної операції.

Звертаю увагу, що психологічні заходи проводяться на стратегічному рівні. Ця стратегічна операція організована із залученням державних структур. Цілі операції є довгостроковими та політичними за своїм змістом. Вони орієнтовані на зниження реальних можливостей України, а також на підрив її міжнародного та військового потенціалу.

Ключовою цільовою аудиторією для проведення інформаційної операції в моменті висвітлення наративу про “геноцид народа Донбасса”, розглядалися громадяни України, мешканці окупованих районів Донецької та Луганської областей, а також анексованогоКриму.

Мешканцям окупованих районів Донбасу, просувалася теза щодо безальтернативності російського вектору розвитку цих територій, оскільки зі сторони офіційної української влади російськомовне населення окупованих територій чекають тільки фізична ліквідація і мародерство.

Для цільової російської аудиторії, безпосередньо на території країни-окупанта, під прикриттям теми геноциду російськомовного населення Сходу України просувалася ідея легітимізації російської військової агресії проти України. Мовляв, в іншому разі, російськомовне населення було б знищено радикальним українськими націоналістами. Паралельно російськими спеціальними службами у ЗМІ просувалася теза про необхідність підтримки режиму Путіна і його політики по відношенню до України.

Звертаю увагу, що наратив “геноциду російськомовного населення” російські ЗМІ почали активно просувати в липні 2014 – лютому 2015 років.

Так, 25.09. 2014 року “Росийская газета” публікує статтю із назвою “Геноцид. Тисячі жтелів Донбасу по-звірячому знищені карателями”.

У статті йдеться про те, що 23 вересня 2014 року учасники НЗФ, виявили поховання у районі шахти №22 “Комунар” під Донецьком. За інформацією видання, після обстеження одного з них судмедексперти дійшли висновку, що людей у ньому було вбито пострілами в голову зблизька.

Вже за день російська агенція ІТАР-ТАРС з посиланням на голову комітету Держдуми з міжнародних справ Олексія Пушкова повідомляє, що РФ закликає РЄ, ОБСЄ та ПАРЄ до розслідування фактів поховань під Донецьком. За словами Пушкова, Росія повинна і ставитиме питання в міжнародних організаціях – у ПАРЄ, в ОБСЄ – про те, що в Києві зараз у владі перебувають люди, які несуть пряму відповідальність за ці військові злочини та злочини проти людяності.

29 вересня 2014 року російський телеканал “Звезда” повідомляє про те, що спостерігачі ОБСЄ працюють на місці масового захоронення в селі Нижня Кринка Донецької області.

За інформацією телеканалу, на місці поховання працює міжнародна группа. Крім того, повідомлялося про масові зґвалтування дівчат 14-12 років, які журналісти телеканалу трактують як “геноцид”.

30 вересня 2014 року РИА Новости з посиланням на латвійського “правозахисника” Ейнарса Граудіньша, повідомляють про близько 400 непізнаних тіл, які знаходяться зараз у моргах Донецька.

У ЗМІ вкидається інформація, що знайдене поховання з тілами без внутрішніх органів. Поширюється інформація про те, щозагиблі могли стати жертвами незаконної трансплантології. Спецпредставник ОБСЄ боротьби з торгівлею людьми Мадіна Джарбусинова тоді заявила, що існує ймовірність, що виявлені в масових похованнях на Донбасі тіла могли залишитися без внутрішніх органів, які могли бути продані.

В цей же день ватажок бойовиків “ДНР” Олександр Захарченко змушений був пояснювати, що коли він говорив про знайдене поховання з тілами без внутрішніх органів, йшлося про учасників НЗФ та українських силовиків, які загинули від осколкових поранень.

Менше з тим, інформацію про близько 400 непізнаних тіл, які знаходяться зараз у моргах Донецька підхоплює і озвучує на пресконференції у Москві міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

За словами Лаврова, Росія добиватиметься встановлення істини у справі про масові вбивства мирних жителів в Україні.У цій справі РФ “розраховую на чітку, неупереджену, відповідальну позицію міжнародних організацій”.

3 жовтня 2014 року речник російської Державної думи Сергій Наришкін заявляє про те, що за виявленням масових поховань на сході України проступають ознаки геноциду. “На територіях, ще недавно підконтрольних Києву, знайдено безліч по-звірячому закатованих і вбитих мирних громадян і виявляються все нові і нові таємні могили. За цим дедалі більш грізно проступають ознаки геноциду, винищення представників національної регіональної російськомовної групи лише за факт приналежності до цієї групи”, – заявив він.

Варто зазначити, що Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за фактом геноциду російськомовного населення на Донбасі.

Після початкового етапу розгортання, оприлюднення інформації з посиланням на учасників НЗФ і латвійського “правозахисника”, дезінформацію підхопили другорядні російські ЗМІ, а далі в кульмінації розвитку ІПсО інформацію поширили провідні російськими ЗМІ і топові російські чиновники.

У підсумку, у звітах місії ООН і Amnesty International йдеться про те, що було виявлено три поховання з 9 тілами, 5 з яких були представниками так званої “ДНР”, що загинули в боєзіткненнях зі ЗСУ.

15 грудня моніторингова місія Управління верховного комісара ООН з прав людини, яка спостерігає за ситуацією в Україні, оприлюднила інформацію, що у неї немає даних про місця розташування масових поховань, що ставить під питання їхнє реальне існування.

За словами глави підрозділу Управління верховного комісара ООН з прав людини, який відповідає за регіони Америки, Європи та Центральної Азії Джанні Магадзені (Gianni Magazzeni), місія УВКПЛ ООН, зокрема, досі не має чітких підтверджень того, що загиблі, чиї тіла перебували у моргах, дійсно були виявлені в місцях масових поховань. Це, а також відсутність чіткої інформації про місця поховань, на думку Магадзені, ставить під сумнів факт існування таких могил, про які ЗМІ повідомляли наприкінці вересня.

Показово, що російський наратив про “геноцид народа Донбасса” почав використовуватися російськими ЗМІ на тлі розмов про можливе введення миротворчого контингенту на Донбас і вимог російської сторони не допустити контролю української влади над окупованими територіями та проблемною ділянкою кордону.

В цей період основним завданням російської пропаганди було прикриття й заперечення фактів збройної агресії проти України та інформаційний супровід вигідних для Росії умов припинення війни на Сході України.

Помітне зростання кількості згадувань “геноциду” з вересня 2017 року.

На 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка проходила 28-12 вересня 2017 року в Нью-Йорку, до порядку денного внесли питання про можливість введення міжнародного миротворчого контингенту на окуповані території Луганської і Донецької областей.

Російська пропагандистська машина миттєво почала компанію з дискредитації проекту введення миротворців на всю територію окупованих територій, включно з проблемною ділянкою україно-російського кордону. Паралельно з цим російськими спецслужбами була дана команда щодо просунення тез про “геноцид народа Донбасса”.

Так, наприклад, 7 вересня 2017 року в ефірі ток-шоу “Место встречи” в студії озвучили меседж про те, що “російські добровольці на Донбасі воюють задля попередження геноциду місцевого населення”.

10 листопада 2017 року сенатор Ради Федерації Франц Клинцевич сказав, що за умови введення американського контингенту на Донбасі відбудеться “геноцид”. Російська політична верхівка майже одразу ж дала зрозуміти: інформаційна кампанія спрямована проти введення миротворців як “прикриття геноциду”.

Цю позицію Росії 20 жовтня 2017 року артикулював прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, який зазначив, що присутність міжнародних спостерігачів не лише не позбавить жителів Донбасу смертельної загрози, навпаки – “за спостерігачами ОБСЄ можуть слідувати Збройні Сили України і загони екстремістів, добре відомі своїми нелюдськими діями”.

Того ж дня Путін сказав, що закриття кордону між РФ і так званими невизнаними республіками на Сході, як це передбачається одним із варіантів введення миротворчого контингенту, може призвести до трагедії подібної до тієї, що сталася в боснійській Сребрениці (вбивство 6 тис. боснійських мусульман сербами в липні 1995 року), і Росія цього не допустить.

Паралельно з цим, спецслужби РФ починають просувати у світові ЗМІ тезу про так званий боснійський сценарій врегулювання конфлікту на окупованих територіях Луганської і Донецької областей.

Кремль навмисно його вкидає США і Україні, щоб зняти з себе відповідальність за військову агресію проти України.
Справа втім, що у класичному варіанті міжнародні тимчасові адміністрації є формою легітимного забезпечення урядування на перехідний період на територіях, де не працюють легітимні державні структури. Створення цих адміністрацій узгоджується власне сторонами конфлікту і вже потім затверджується Радою Безпеки ООН, яка у свою чергу має прийняти резолюцію на підставі Глави VII Статуту ООН “Дії стосовно загрози миру, порушень миру й актів агресії”.

Зокрема, суть боснійського сценарію полягав в тому, що тимчасові міжнародні адміністрації були введені за згоди обох сторін конфлікту. Це був центральний уряд Хорватії з одного боку і місцеві сербські адміністрації – з іншого.

У 1995 році представники хорватського уряду та місцевих сербських органів влади підписали Ердутську угоду, яка передбачала створення міжнародної адміністрації під егідою ООН протягом певного перехідного періоду. Фактично, це був внутрішній конфлікт, тому Москва і наполягала на цьому варіанті.

Кремль мав намір змусити Київ домовлятися з так званими “ЛДНР”. Росія таким чином знімала з себе відповідальність за війну проти України, перевівши її в рамки суто внутрішнього конфлікту. В цьому полягає небезпека для України цього російського плану.

По-друге, нездійсненність цього сценарію для України у тому, що в Боснії і Герцеговині тимчасовим міжнародним адміністраціям передавався контроль над кордоном.

Натомість, Росія категорично проти того, щоб місія ООН або інші міжнародні організації мали доступ до україно-російського кордону.

Путін на Валдайському форумі заявив про те, що російська сторона не збирається передавати Україні контроль над відповідною ділянкою кордону.

Таким чином , російською стороною просувався не боснійський, а абхазький, тобто російський варіант. Миротворці по лінії розмежування, які фактично цементують і визнають владу окупованих територій. Потім Україна змінює Конституцію, надаючи їм особливий статус, далі вибори, амністія колаборантів. І потім введення тимчасових адміністрацій, які легалізують ту незаконну владу.

Звертаю увагу, що наприкінці 2021 року Росія просуває тезу про “геноцид народа Донбасса” та “етнічних чисток” за національною ознакою напередодні низки важливих міжнародних зустрічей у форматі США-РФ та НАТО-РФ. Під час перемовин українське питання буде ключовим у порядку денному.

Просуваючи тезу про геноцид та етнічні чистки Путін залишає за собою реалізувати на окупованих територіях Сходу України так званий “абхазький сценарій” миротворчої місії.

Його результатом стала війна в Грузії і визнання в односторонньому порядку РФ самопроголошених “республік” Абхазія і Південна Осетія.

В 1994 році в Москві були підписані мирні угоди між Грузією і самопроголошеною Абхазією. Після чого в Абхазії почала працювати миротворча місія ООН. Сторони конфлікту домовилися про розгортання “миротворчих сил” країн СНД з метою спостереження за дотриманням угоди, при цьому Місія ООН повинна була спостерігати за здійсненням угоди і за діяльністю “миротворчих сил” країн СНД.

Місія була розташована на лінії розмежування – у Верхньому Кодорі і Гальському секторі.

Згідно мандату Ради Безпеки ООН співробітники місії здійснювали спостереження і контроль за виконанням сторонами угоди про припинення вогню і роз’єднання сил. Крім того здійснювався контроль за переміщенням важкої техніки в зоні безпеки або зоні обмеження озброєнь. Спостереження велося і за місцями зберігання важкої бойової техніки, виведеної із зони безпеки і зони обмеження озброєнь.

У 2003 році до складу місії ООН був доданий цивільний поліцейський компонент для сприяння місцевим правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю. Передбачалося, що поліцейські сили будуть розміщені як на абхазькій, так і на грузинській стороні. Утім представники абхазької сторони так і не дали згоди на їх розміщення в Гальському районі.

15 квітня 2008 року Рада Безпеки ООН прийняла Резолюцію 1808 (2008), в рамках якої ООН підтвердила “прихильність всіх держав-членів суверенітету, незалежності і територіальної цілісності Грузії”. Прийняттям цієї резолюції заперечувався сам факт існування самопроголошених Абхазії і Південної Осетії.

А на початку серпня 2008 року Росія з території Південної Осетії і Абхазії вторглася на територію Грузії.

9 серпня співробітники місії ООН констатували той факт, що “миротворчий контингент” країн СНД не зробив жодних зусиль для того, щоб зупинити розгортання збройних сил самопроголошеної Абхазії уздовж всієї лінії припинення вогню.

Після вторгнення російських військ на територію Грузії, президент самопроголошеної Абхазії поставив ультиматум місії ООН. Зокрема, що Абхазія не може гарантувати їм безпеку. Після цього місія ООН вивела всіх своїх спостерігачів, які перебували в Верхньому Кодорі. Місія ООН у 2008 році фактично залишила Грузію з Росією віч-на-віч. А російські бомбардувальники нищили Грузію не тільки в районах безпосередньо військового зіткнення, але й в тилу.

26 серпня 2008 року в односторонньому порядку Росія визнала ці дві псевдореспубліки. 30 квітня 2009 року в Москві були підписані угоди між РФ і самопроголошеною “республікою” Абхазія про спільні зусилля в охороні державного кордону Абхазії, а також аналогічна угода між РФ і самопроголошеною “республікою” Південна Осетія про спільні зусилля в охороні державного кордону Південної Осетії.

У червні 2009 року діяльність місії ООН була згорнута у зв’язку з розбіжностями постійних членів Ради Безпеки ООН з питання щодо територіальної цілісністі Грузії.

Заяви Путіна про геноцид та етнічні чистки росіян на окупованих територіях Сходу України- це наближення до реалізації “абхазького сценарію”, так як безпосереднє військове втручання РФ під виглядом захисту громадян РФ, мешканців окупованих районів Сходу України фактично закріпить лінію кордону між Україною і так званими “ЛНР” і “ДНР”. Наступним кроком може бути такий – РФ в односторонньому порядку проголосить про визнання їх незалежності.

Показовою є участьvip-персон у проведенні інформаційно-психологічних заходів інформаційно-психологічних акцій проти України.

Крім того, психологічний тиск на політичне керівництво і населення України здійснюється за допомогою демонстрації військової присутності РФ на україно-російському кордоні.

З цією метою поблизу кордонів зосереджуються угруповання сухопутних військ і військово-повітряних сил, організуються великомасштабні навчання тощо.

Таким чином, продукуючи дезінформацію про геноцид та етнічні чистки російське керівництво хоче залишати за собою запасний варіант вводу регулярних військових частин на окуповані території Сходу України.

і

ютос

About Дмитро Снєгирьов 549 Articles
співголова ГІ "Права Справа"