ОДКБ: що це за організація і чому там домінує Росія

мапа

У розпал протестів та заворушень в Казахстані, спровокованих зростанням цін на скраплений газ, президент Касим-Жомарт Токаєв закликав ввести до країни миротворців Організації договору колективної безпеки, на що її керівництво швидко погодилося.

ОДКБ – це організація колективної безпеки, яка існує з 1992 року і до якої наразі входять 6 держав – Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Вірменія.

У Казахстані відбувається перше в історії використання миротворчих сил ОДКБ, адже до цього вони проводили лише військові навчання.

Повідомляється, що миротворці ОДКБ будуть присутні в Казахстані “обмежений період часу”.

Загальна їхня кількість оцінюється у 3,6 тисяч військових, але невідомо, скільки з них розмістять в Казахстані. Наразі відомо, що на територію країни вже перекинули російських десантників. Олександр Лукашенко вирішив направити роту білоруських десантників-контрактників, Вірменія та Таджикистан відправлять невелику кількість військових.

Проте дехто з експертів побоюється, що таке рішення призведе до втрати Казахстаном суверенітету і тривалої окупації країни.

Чому в ОДКБ домінує Росія і як вже проявила себе ця організація?

Які країни є учасниками організації

У травні 1992 року Росія, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан підписали угоду про колективну безпеку, яка заклала фундамент для пізніше створеної Організації договору колективної безпеки. Іноді цей документ також називають Ташкентська угода, оскільки підписали її в столиці Узбекистану.

У 1993 році до угоди про колективну безпеку приєдналися Білорусь, а також Азербайджан – на тлі поразок у ключових боях за Нагірний Карабах, Грузія – на тлі поразок у війні за Абхазію. Цікаво, що російські добровольці на той момент воювали на боці супротивників Азербайджану та Грузії – сепаратистів Нагорного Карабаху та Абхазії.Пропустити YouTube допис, 1https://www.youtube.com/embed/33GLZZ3QInE?feature=oembedПідпис до відео, Увага: інші сайти можуть містити рекламу

Кінець YouTube допису, 1

Втім, коли 1999 року обговорювалося продовження дії договору, Азербайджан, Грузія та Узбекистан відмовилися підписати відповідні протоколи і припинили участь в угоді.

Країни, які лишилися підписантами угоди, у 2002 році ухвалили рішення створити повноцінну міжнародну організацію – Організацію договору про колективну безпеку зі штаб-квартирою у Москві.

У 2006 році до ОДКБ приєднався Узбекистан. Це сталося на тлі погіршення відносин Узбекситану з Заходом після подій в Андижані. Тоді під час операції силовиків проти протестувальників загинули щонайменше 187 людей. У 2012 році Узбекистан призупинив своє членство в ОДКБ.

Вищим керівним органом ОДКБ є Рада колективної безпеки, яку по черзі очолюють лідери країн організації.

До чого зобов’язує угода

У статуті ОДКБ декларується наявність між учасниками “союзницьких відносин у зовнішньополітичній, військовій та військово-технічній сфері”.

Ключовою метою офіційно проголошено “захист на колективній основі незалежності, територіальної цілісності та суверенітету держав-членів”, тобто захист від зовнішньої агресії.

Країни ОДКБ можуть створювати спільні військові сили, розбудовувати військову інфраструктуру спільного використання. Окрім того, вони спільно борються проти тероризму, наркозлочинності та інших типів загроз.

Учасники організації проводять спільні військові навчання.

У 2010 році були утворені миротворчі сили ОДКБ. До 2022 року ці сили проводили спільні навчання, але їх ніколи не застосовували на практиці. У 2015 році була пропозиція ввести миротворців ОДКБ на Донбас.

У 2011 році учасники ОДКБ ухвалили рішення, яке передбачало наявність права вето в кожної країни у питанні щодо розміщення на території інших членів військових баз країн, які не входять до організації.

Чому в організації домінує Росія

Саміт 2005 року
Підпис до фото, Лідери країн ОДКБ на саміті 2005 року

Росія є єдиною ядерною державою в складі організації, а також має найбільші і найкраще озброєні збройні сили серед усіх учасників. Окрім, того вона має військові бази або військові об’єкти на території інших учасників організації.

На постійній основі Росія має військові бази у Вірменії – в Гюмрі, і військовий аеродром поблизу Єревана, у Таджикистані – військову базу з підрозділами у двох містах, зокрема, в столиці Душанбе. У Киргизстані розміщені російська авіабаза, випробувальна база ВМФ для випробування торпед, вузол зв’язку та сейсмічна станція, яка працює на російські ракетні війська.

Постійна військова присутність Росії у Білорусі та Казахстані наразі є досить обмеженою. У Білорусі в російської армії є важливі радіолокаційна станція та вузол зв’язку ВМФ. У Казахстані росіяни використовують кілька полігонів та випробувальних центрів.

“Любов до своєї батьківщини не знає чужих кордонів”

У 2010 році у Киргизстані сталася революція, внаслідок якої президент Курманбек Бакієв втік з країни.

Невдовзі на півдні країни почалися міжетнічні зіткнення між киргизами та узбеками, в яких загинули сотні людей. В.о. президента Роза Отунбаєва закликала направити у південні регіони країни поліцейські підрозділи ОДКБ, але ці заклики інші країни організації проігнорували.

У жовтні 2020 року Росія відмовила Вірменії у допомозі під час війни з Азербайджаном за Карабах.

“ОДКБ допомагає своїм державам-членам в певних ситуаціях, коли є явна агресія. Поки мова йде про Нагірний Карабах, який не є визнаним самими ж вірменами частиною своєї території і не може бути, ймовірно, визнаний, некоректно говорити про залучення оборонного потенціалу ОДКБ”, – пояснили в МЗС Росії.

Росія
Підпис до фото, Російські військові відлітають для участі в операції у Казахстані, 6 січня

Під час казахських протестів у січні 2022 року президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до ОДКБ з проханням відправити до країни миротворчі війська для подолання “терористичної загрози”. Рада колективної безпеки організації погодилася.

Водночас в Киргизстані, як повідомляє киргизьке видання Kloop, відбулася акція протесту проти відправки військ в Казахстан під гаслом “Киргиз не буде стріляти в казаха”, а парламент не зміг зібратися заради ухвалення рішення про відправку військ.

Президент Киргизстану закликав депутатів “не піаритися” і ухвалити рішення – влада запевняє, що киргизькі військові не будуть брати участь у боротьбі з демонстрантами, лише охоронятимуть стратегічні об’єкти.

Деякі казахські експерти засудили рішення Токаєва запросити війська інших держав для вирішення внутрішньополітичної кризи.

“Токаєв запросив військову допомогу у членів ОДКБ для наведення порядку у власній країні, тим самим зробив перший крок у бік втрати нашого суверенітету. Але ОДКБ створювалася для боротьби із зовнішньою військовою агресією. При цьому всі добре розуміють, що ОДКБ – це насамперед Росія, де Путін діє як в афоризмі: “Любов до своєї батьківщини не знає чужих кордонів”, – пише у Facebook казахський політолог Досим Сатпаєв.

ввс

і

ютос