Рік без російських сайтів в Україні: чи діють санкції

  • admin
  • Травень 19, 2018
  • Коментарі Вимкнено до Рік без російських сайтів в Україні: чи діють санкції

Вже рік українські провайдери блокують доступ до популярних соцмереж “Вконтакте” та “Одноклассники”. Наскільки ефективними є санкції, розбиралася DW.

2017 року, президент України Петро Порошенко своїм указом несподівано запровадив санкції щодо 81 найбільших російських IT-компаній. Санкції терміном на три роки зокрема були запроваджені і щодо популярних інтернет-сервісів “Яндекс” та Mail.ru, а також соціальних мереж “ВКонтакте” та “Однокласники” (обидві контролюються Mail.ru Group).

Санкції передбачають блокування українських активів компаній, обмеження торговельних операцій, заборону на виведення коштів за межі України, припинення виконання економічних і фінансових зобов’язань, та головне – блокування інтернет-провайдерами доступу до цих ресурсів.

Комплексні причини…

Пояснюючи необхідність застосування таких жорстких обмежень, представники влади тоді наводили цілу низку причин. По-перше, санкції мали суто економічне підґрунтя – таким чином російські компанії мали позбавити доходів від реклами в Україні, зменшити прибутки, а значить і зменшити платежі до російського бюджету, які б, імовірно, йшли на фінансування агресії проти України.

Іншим важливим аргументом, на якому наполягали передусім в Службі безпеки України (СБУ), була велика кількість антиукраїнських та сепаратистських пабліків в російських соціальних мережах. У відповідь на запит DW в СБУ повідомили, що лише за перше півріччя 2017 року відкрили 37 нових проваджень щодо поширення у “Вконтакте” та “Однокласниках” закликів до насильницької зміни конституційного ладу в Україні.

Врешті третьою причиною були міркування щодо безпеки персональних даних – російське законодавство дозволяє Федеральній службі безпеки (ФСБ) фактично в реальному часі отримувати дані про всі дії користувачів російських IT-продуктів.

 

…і наслідки

Українці не перестали користуватись російськими соцмережами та інтернет-сервісами, хоча їхня популярність за рік дійсно впала, свідчать дані щомісячного дослідження інтернет-аудиторії, яке проводить компанія TNS. Так у квітні 2017 року “Вконтакте” відвідували близько 78 відсотків українських  інтернет-користувачів, соцмережа була третім за популярністю онлайн-ресурсом в країні. В квітні ж 2018 року вона перемістилася на 11-ту сходинку із охопленням менше 30 відсотків аудиторії. Ще нижче, з 4-го на 14-те місце, просів портал mail.ru.

Користувачам, які, попри заборону, хочуть продовжувати користуватись російськими сайтами та соцмережами, дозволяють це зробити численні VPN-сервіси, проксі-сервери та анонімайзери. Такі ресурси, у вигляді сайтів або додатків для мобільних пристроїв, дозволяють користувачам отримати доступ до заборонених ресурсів, обійшовши заборону.

“Повністю заборонити щось в інтернеті доволі складно, –  пояснює DW президент IT-холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський. – Українській владі просто пощастило, що цьому блокуванню ніхто не чинив серйозного опору, як це сталося в Росії з Telegram”.

Медіа-аналітик Віталій Мороз зазначає, що російські інтернет-компанії зрештою втратили десятки мільйонів доларів на українському ринку, адже, попри залишки користувачів, вони більше не залучаються до великих рекламних кампаній. Втім, частка українського бізнесу в доходах “Яндексу” та Mail.Ru Group ніколи не була значною і її втрата не відбилася на котируваннях акцій.

“Дохід “Яндекс.Україна” у 2016 році був десь в межах 30-35 мільйонів доларів. Дохід всієї компанії – 1,25 мільярда доларів. Тобто мова йде менше ніж про три відсотки”, – зазначає колишній директор українського представництва “Яндексу” Сергій Петренко.

Водночас, як пояснює він DW, Україна в особі “Яндексу” втратила великого платника податків – в середньому компанія сплачувала до українського бюджету кілька мільйонів доларів щороку і навіть мала подяки від податкової служби.

Перші тижні після рішення РНБО “Яндекс.Україна” намагалась продовжувати роботу, продаючи рекламу та працюючи над новими розробками. Однак наприкінці травня 2017 року СБУ провела обшуки в одеському та київському офісі компанії, запідозривши її працівників в шпигунстві та державній зраді. Під час обшуків було вилучено кілька сотень комп’ютерів та серверів, після цього “Яндекс” вирішив закрити українське представництво, в якому працювало близько 300 осіб. Подальший перебіг кримінальної справи в СБУ та “Яндексі” не коментують.

Тільки початок?

“Прекрасним прикладом гібридної відповіді на гібридну загрозу” назвав минулого року рішення РНБО щодо заборони в Україні російських соцмереж радник президента Володимир Горбулін. Втім, українські та міжнародні правозахисники вважають, що влада дедалі більше зловживає питаннями національної безпеки, обмежуючи свободу слова в країні.

“Згідно з Конституцією, обмеження свободи слова в Україні можливе тільки на законодавчому рівні – тобто парламентом, – зазначає представниця міжнародної організації Human Rights Watch в Україні Таня Купер. – Рішення РНБО ж ухвалювалось кулуарно без попереднього широкого обговорення у суспільстві”.

На думку Олександра Ольшанського, проблемою санкційного обмеження доступу до “Вконтакте” та “Яндексу” була саме технічна безграмотність його авторів. “Інтернет-провайдери, які мали його виконувати, не розуміли, як саме це робити, поки врешті не отримали роз’яснення від кіберполіції та СБУ, які теж, якщо чесно, не мали на це спеціальних повноважень”, – пояснює він.

DW.COM

Голова громадської організації “Лабораторія цифрової безпеки” Ірина Чулівська вважає, що відносно вдале впровадження рішення про санкції щодо російських інтернет-ресурсів заохотило українську владу до подальших спроб запровадити контроль над поширенням інформації в інтернеті. За її словами, протягом останнього року з’явилося кілька нових загрозливих ініціатив від різних державних органів. “Держспезв’язку хоче встановити на мережах провайдерів спеціальне обладнання, для моніторингу виконання санкцій, подібне до російських систем стеження, СБУ розсилає рекомендації щодо блокування нових ресурсів, на основі своїх внутрішніх висновків, мінінформполітики складає списки заборонених сайтів, міносвіти забороняє підконтрольним установам взагалі використовувати будь які ресурси з домену .ru. При цьому галузевий регулятор погоджує законопроекти, які фактично дозволяють блокувати будь-який інтернет-ресурс без рішення суду”, – перераховує ініціативи експертка.

Санкції щодо російських інтернет-сервісів мають діяти ще принаймні два роки. Проте існує висока імовірність, що вони будуть продовжені, зазначає член парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк (фракція партії “Блок Петра Порошенка”).

“Інакше доведеться визнати або їхню неефективність, або те, що вони, навпаки, досягли своєї мети – хоча і те, й інше поки що є далеким від правди. Хоча, насправді, за цей час ми ще можемо виробити спільне рішення, яке б визначало прийнятний компроміс між захистом державних інтересів і громадянськими свободами”,- зазначає депутат.