Призов з 18 років: показовою у цій ситуації є відсутність єдиної командної стратегії реформування української армії

  • Дмитро Снєгирьов
  • Січень 20, 2020
  • Коментарі Вимкнено до Призов з 18 років: показовою у цій ситуації є відсутність єдиної командної стратегії реформування української армії

На тлі скандальної теми Гончарук-гейту і трагедії в небі над Тегераном залишилася практично не поміченою не менш резонансна подія, а саме: в Україні повернули призов до армії з 18 років.

Наразі мова не про сам указ №13/2020, текст якого 16 січня було оприлюднено на сайті глави держави. Мова про певні тенденції в процесі державотворення, які відбувалися і відбуваються на тлі підписання цього президентського указу.

Нагадаю, 16 січня 2020 року Президент Володимир Зеленський підписав указ №13/2020 “Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році”. У документі вказано, що на строкову військову службу призиватимуть чоловіків з 18 років до 27 років.

“Призвати на строкову військову службу придатних за станом здоров’я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу: 1) y квітні – червні 2020 року; 2) y жовтні – грудні 2020 року”, – йдеться у тексті указу.

Варто зазначити, що наприкінці жовтня 2019 року з’являється інформація про те, що Управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ініціює повернення призову на строкову службу з 18 років. Відповідна ініціатива, яку, до речі, підтримав Генеральний Штаб ЗС України, була озвучена в Офісі Президента в ході робочої наради.

За словами начальника відділення комплектування управління персоналу штабу командування Сухопутних військ підполковника Миколи Качаненка, в питаннях призову до лав ЗСУ існують певні розбіжності між законом “Про військовий обов’язок і військову службу” і президентським указом за підписом Петра Порошенка, про призов. У законодавчому документі йдеться, що призову на строкову службу підлягають громадяни, яким виповнилося 18 років та старші особи, які не досягли 27-річного віку. А згідно з президентським указом Порошенка до лав ЗСУ призивали громадян з 20 років.

Таким чином, ще у жовтні 2019 року стало зрозуміло, що існує велика ймовірність того, що наступний Указ Президента Зеленського про призов юнаків на строкову службу відповідатиме Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” і повернеться призов до війська з 18 років.

Водночас, 10 листопада 2019 року, тобто, після наради в Офісі Президента за участі представників Генерального Штабу ЗС України, в ефірі “ТСН. Тиждень” міністр оборони Андрій Загороднюк заявив, що Україна рухається до скасування обов’язкового призову до армії і до переходу армії на стандарти НАТО.

“Моя персональна ціль – скасувати призов. І це – позиція держави взагалі, що ми рухаємось до професійної армії, згідно із стандартами НАТО. І головне – що кожен військовослужбовець повинен знати своє місце, у нього має бути чітка військова кар’єра і захищені права. Так, щоб ми могли конкурувати при відборі за кращих людей”, – сказав Загороднюк.

До речі, про високі стандарти НАТО і рівень конкуренції при відборі кращих людей до лав ЗСУ наочно свідчать пропозиції представників Генштабу ЗСУ під час наради в Офісі Президента. Зокрема, пролунали заяви про збільшення суми штрафів щодо неявки за повісткою та інші законодавчі ініціативи щодо підвищення відповідальності призовників за порушення правил військового обліку.

“Для призовника сьогодні не є проблемою сплатити штраф у 255 гривень і продовжувати ігнорувати повістки. За ухилення від військової служби у нас покарання не “позбавлення волі”, а лише “обмеження”. Найсуворіший наш суд у кращому випадку може винести вирок у вигляді умовного покарання. Тому окремим призовникам вигідніше навіть бути умовно засудженими, ніж служити у війську”, – вважає вже згаданий мною Качаненко.

Збільшення суми штрафів і посилення кримінальної відповідальності – це ті кроки, які, на думку представників Генштабу ЗСУ, наблизять нас до контрактної армії і стандартів НАТО. Але показовою у цій ситуації є відсутність єдиної командної стратегії реформування української армії.

Якщо ми торкнулися теми командної стратегії реформування ЗСУ, то варто нагадати, що під час передвиборчої кампанії члени команди Зе обіцяли скасувати обов’язковий призов строковиків і офіцерів запасу, сформувавши контрактну армію на добровільній основі. Так, наприклад, Іван Апаршин 22 квітня 2019 року в статті “Посадки – будуть!” окреслив ключові позиції стосовно сфери національної безпеки і оборони, на яких стоятиме нова влада. “Перша позиція. Армія буде професійною та добровільною (без ганебного примусового призову). Вона буде підсилена постійно діючим резервом та системою територіальної оборони”, – заявив він.

До теми “ганебного примусового призову” я обов’язково повернусь. Це тема окремої статті і не тільки, навіть, не стільки, журналістської. Наразі про партійну позицію, а саме: позицію партії “Слуга народу”.

Свою заяву про професійну і, головне, добровільну армію Апаршин зробив на наступний день після виборів. Утім, не встигли вгамуватися післявиборчі пристрасті і депутати від монобільшості навіть не відійшли від ейфорії беззаперечної перемоги, як пролунали не менш гучні заяви від представників партії “СН” щодо концепції реформування сфери національної безпеки і оборони.

Так, 27 серпня 2019 року депутат ВРУ від партії “Слуга народу” Анна Коваленко в інтерв’ю виданню “Лівий берег” заявила про те, що партія “Слуга народу” планує зміни в закон про військову службу, однак перехід повністю на контракт не планується, а призов збережеться.

За її словами, з ряду причин форма укомплектування української армії залишиться змішаною, проте готуються системні зміни по комплектуванню батальйонів територіальної оборони, системи мобілізації і громадського резерву.

Примітно, що бувально за місяць партійна позиція щодо укомплектування ЗСУ змінюється на прямо протилижну. 24 вересня 2019 року в інтерв’ю BBC News Україна міністр оборони України Андрій Загороднюк зазначив, що система побудови армії не має базуватися на строковиках. “Основний компонент – професійна армія. Це можливо зробити. Наше системне рішення – залучення професіоналів”, – пояснив він.

При цьому міністр оборони зазначив, що питання повного переходу на контрактну армію може бути вирішено до кінця року або ж вже у наступному році.

Попри оптимістичні заяви міністра оборони України вирішити питання повного переходу на контрактну основу до кінця 2019 року не вдалося. Більше того, указом №13/2020 від 16 січня 2020 президент Зеленський не лише ставить крапку у цій партійній дискусії, але й повертає призов до армії з 18 років.

Здавалося, на цьому можна поставити крапку. Але, ключове слово – здавалося. У нашій історії є продовження.

Того ж таки 16 січня 2020 міністр оборони України Андрій Загороднюк підкреслив, що призивати на строкову службу 18-ти та 19-річних юнаків не будуть, за виключенням тих випадків, коли вони добровільно виявлять бажання вступити до лав Збройних Сил України. Під час призову у 2020 році повістки отримають, як і раніше, молоді люди від 20 років. А ті українці, кому виповнилося 18 та 19 років – за їхнім власним бажанням.

“Отже, ніхто з хлопців до 20 років до проходження строкової служби примусово залучатися не буде”, – конкретизував керівник оборонного відомства.

Ну що, панове … Завіса! Оркестр, туш!

Довідка. Згідно із 1 ч. ст.15 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу”, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

З 2015 до 2019 року п’ятий Президент України Петро Порошенко видавав укази, відповідно до яких призову на строкову військову службу підлягали придатні за станом здоров’я до військової служби громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Дмитро Снєгирьов

співголова ГІ "Права Справа"