Найбільше позовів проти Росії Україна подала до Європейського суду

  • admin
  • Листопад 23, 2019
  • Коментарі Вимкнено до Найбільше позовів проти Росії Україна подала до Європейського суду

Звільнення полонених моряків, воєнні злочини на Донбасі та збитки держпідприємств від анексії Криму – перелік українських судових претензій до РФ є досить широким.

Палац миру в Гаазі є офіційною резиденцією Міжнародного суду ООН та Постійної палати третейського суду Палац миру в Гаазі є офіційною резиденцією Міжнародного суду ООН та Постійної палати третейського суду

Росія виконала вимогу Міжнародного трибуналу ООН з морського права, повернувши Україні захоплених у Керченській протоці моряків та військові кораблі. Однак це не означає припинення судової суперечки – у четвер, 21 листопада, у Гаазі розпочинається процесуальні слухання в арбітражному трибуналі, який було сформовано для розгляду справи по суті. На цих слуханнях, що триватимуть два дні, будуть визначені подальші процесуальні питання, але загалом процес може тривати щонайменше декілька років.

Заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль пояснює продовження судової суперечки наступним чином: “Наказ Міжнародного трибуналу не був і не є самоціллю. Наша мета – встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації”. Позиція Києва полягає у тому, що Конвенція ООН з морського права гарантує військовим кораблям абсолютний імунітет, незалежно від того, чи перебували кораблі в територіальних водах Росії, як це стверджує Москва, чи в нейтральних водах.

Міжнародний трибунал з морського права у Гамбурзі Міжнародний трибунал з морського права у Гамбурзі

Натомість РФ наголошує, що трибунал не володіє юрисдикцією для розгляду цієї справи, посилаючись на винятки, які Росія та Україна зробили під час підписання Конвенції ООН з морського права і які стосуються непоширення юрисдикції зазначених у конвенції судів на воєнні дії.

Боротьба за море

Втім це не єдиний позов України проти РФ, який стосується порушень морського права. Постійна палата третейського суду (ППТС) розглядає у Гаазі звинувачення у порушенні РФ Конвенції ООН з морського права в Чорному і Азовському морях.

Це арбітражне провадження у ППТС щодо порушення Москвою Конвенції ООН з морського права Україна ініціювала ще у вересні 2016 року. А в лютому 2018 року українська сторона подала до арбітражу меморандум, у якому вказала на порушення Росією суверенних прав Києва в Чорному і Азовському морях та в Керченській протоці, включно з незаконним видобутком ресурсів на морському шельфі та блокадою проходження суден в українські порти через протоку під приводом будівництва Керченського мосту.

Зеркаль представляє Україну й у цій справі. Вона розраховує, що слухання по суті можуть відбутися в 2021 році, а зараз сторони очікують на вирішення питання юрисдикції. В разі, якщо суд погодиться розглядати позов, шанси України на перемогу у суперечці будуть високими, впевнена Зеркаль.

Права людини

Найбільше позовів проти Росії Україна подала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, вже згадане захоплення українських військових моряків у районі Керченської протоки також було приводом для звернення України до ЄСПЛ, в якому Київ домагався негайного звільнення українських моряків. У відповідь на заяву уряду України суд зобов’язав Росію повідомити про місцеперебування та стан військових і забезпечити пораненим лікування.

Водночас позови Києва через порушення прав людини на окупованих Росією територіях об’єднані у два великих провадження – щодо Криму та щодо Донбасу.

Європейський суд з прав людини ЄСПЛ У Європейському суді з прав людини найбільше позовів України проти Росії

Також ЄСПЛ розглядає окремий позов щодо незаконного вивезення дітей з окупованої частини Донбасу до Росії та поданий у серпні 2018 року позов через українських політв’язнів, що утримуються на території анексованого Криму та РФ.

Тероризм та дискримінація

Міжнародний суд ООН у Гаазі розглядає український позов проти Росії щодо порушення конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Українська сторона закидає Росії порушення цих конвенцій під час анексії Криму та агресії на Донбасі. Позов подали ще в січні 2017 року, а вже в квітні суд запровадив тимчасові заходи щодо Росії в межах другої частини цього позову: Кремль зобов’язали утриматись від порушення прав кримських татар та забезпечити право на навчання українською мовою в Криму. 8 листопада цього року Міжнародний суд ООН  визнав наявність власної юрисдикції розглядати справу про застосування та тлумачення обох конвенцій. Таким чином суд відмовив у розгляді заперечень Російської Федерації щодо наявності юрисдикції в цій справі.

Тепер Україна працює над доведенням звинувачень по суті. У червні 2018 року українська сторона надала свої докази у вигляді відповідного меморандуму. Він “важить близько 90 кілограмів, складається з 17500 сторінок тексту і міститься в 29 томах”, розповів про документ у день подання тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін. За оцінками українського МЗС, розгляд справи може тривати ще кілька років.

Воєнні злочини

Також у Гаазі розглядається ще одна важлива для України справа. Міжнародний кримінальний суд (МКС), більш відомий під назвою Гаазький трибунал, що опікується воєнними злочинами та злочинами проти людяності, з квітня 2014 року розглядає справу “Ситуація в Україні”, яка стосується трьох питань: вбивств на Майдані, а також ситуації у Криму та на Донбасі.

Будівля Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі Будівля Міжнародного кримінального суду в Гаазі

У щорічній доповіді прокурорки суду Фату Бенсуди, оприлюдненій у грудні 2017 року, йдеться про те, що суд може кваліфікувати бойові дії на Донбасі як міжнародний збройний конфлікт, а з 20 лютого 2014 року і до моменту оприлюднення доповіді на Сході України було зафіксовано понад 1200 випадків можливого скоєння злочинів. Раніше, 14 листопада 2016 року, Бенсуда вже прирівняла ситуацію в анексованому Криму до міжнародного збройного конфлікту між Україною та Росією. Через два дні після публікації цього звіту, 16 листопада 2016 року, російський президент видав розпорядження про вихід РФ з-під юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Оприлюднений 5 грудня звіт канцелярії прокурорки МКС щодо попереднього розслідування справи “Ситуація в Україні” анонсує, що вже найближчим часом буде ухвалено висновок про юрисдикцію злочинів скоєних в Україні.

Корпоративний інтерес

Найбільш успішними у юридичному протистоянні з Росією є українські державні компанії. Так, національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” вже отримала перемогу в Стокгольмському арбітражі, внаслідок якої російський “Газпромом” буде змушений виплатити “Нафтогазу” 2,56 мільярда доларів. Крім того, у жовтні 2016 року “Нафтогаз” та шість компаній, що входять до його групи, подали до Постійної палати Третейського суду позов через захоплення Росією їхнього майна під час анексії Криму. За словами комерційного директора “Нафтогазу” Юрія Вітренка, сума позову разом з відсотками становить близько семи мільярдів доларів.

Перемогу на процесі проти Росії отримав нещодавно і “Ощадбанк”. 26 листопада 2018 року стало відомо, що арбітражний трибунал у Парижі присудив українському державному банку 1,3 мільярда доларів компенсації за втрати майна та бізнесу внаслідок анексії Криму.