ЧОМУ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ НЕ СТАВ «КОМІСАР КАТАНІ»?

 

Стало відомо, що одна дуже впливова в світі держава, бажаючи допомогти Україні, готувала і «просіювала» кількох кандидатів у президенти України. Це, власне, невелике відкриття — з першого року незалежності і кремлівський, і вашінгтонський відділи кадрів активно «допомагали» Україні в кадрових питаннях.
Про що, наприклад, свідчить такий хоча б факт: довірена особа Януковича двічі (може й більше) возила в Москву список майбутніх членів уряду — від прем»єра до останнього міністра.
Після повернення до Києва той список зазнавав солідного коригування. Ручкою з чорними чорнилами поверх віддрукованого тексту невідомими московськими «дядями» були вписані прізвища віце-прем»єра, голови СБУ, міністра МВС, міністра оборони.
Банкова, звичайно, де банкували донецькі, взяла під козирьок, тож наразі всі ці персонажі нині в розшуку, завдали колосальної шкоди Україні впродовж 2010-2014 р.

Не дрімала й інша сторона. Там грали по-крупному, і всі перспективні, на їхній погляд,кандидати у президенти (після того, як стали відомими «художества» Порошенка), запрошувалися на перегляд до Вашінгтона.
Ви будете сміятися, але за результатами своєрідних оглядин першим кандидатом в результаті цього «конкурсу» став навіть не Вакарчук, а майбутній директор НАБУ Артем Ситник. Під нього навіть була розроблена програма, він мав уособлювати такого собі комісара Катані, що викорчував би українську мафію з корінням, і заслужив безумовну довіру виборців.
Не повезло Артему Ситнику. Чи то Порошенко одразу по дипломатичних каналах узнав, хто буде його суперником на виборах, чи то виходець із Компаніївського району Кіровоградської області просто-напросто виявився не тим, за кого його сприйняли за океаном, і не потягнув на кіногероя і борця з корупцією. А, може, щось не спрацювало — невідомо.
А факт такий, що маємо іншого президента. Може, воно й краще?

Владимир Кулеба

і