УРОК ЕФЕКТИВНОЇ ДИПЛОМАТІЇ

ЯК УЗЕЛЕНСЬКОМУ ДАЛИ УРОК ЕФЕКТИВНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
Народний фронт вийшов з коаліції. І правильно зробив! Респект тому, хто цей хід придумав! Час для демаршу теж вибрано єдино правильний.

Раніше було не можна, щоби забезпечити 30-тий день терміну формування коаліції уже після 14 червня. Ця дата, а не 27 травня дає 100% гарантії від розпуску . Бо саме до 14.06.2019 року, за твердженням судді Вовка, президент має право розпустити «безкоаліційну» Раду. Що і треба врахувати, незважаючи на те, правий чи не правий цей готовий на все Вовк. А пізніше, після Зе-інавгурації, теж було вже пізно. Бо чого б тоді президенту Зеленському не зачитати указ прямо 20-го, з парламентської трибуни, щоби ще дужче сподобатися – зі «свіжеотриманою» булавою в руках. Так, утрирую, але власне, єдиний день і залишався – п’ятниця…
Нарешті, похвалимо голову фракції НФ Максима Бурбака. Його без перебільшення елегантна заява про вихід з коаліції – зразок ефективної дипломатії. Перебити цей маневр можна лише ломом беззаконня і хамства. Адже від Барбака не прозвучало жодних звинувачень і образ на кого б там не було: коаліція зробила багато, але політична конфігурація в країні змінилися і парламенту треба їй відповідати, тож спробуємо сформувати нову коаліцію. І що тепер робити Узеленському?
Є лише два варіанти.
Наважаться ламати через коліно? Але Україна не Венесуела, все ж таки, парламент і президент, які удають, що опонента не існує, – це у нас не пройде. Значить – другий варіант – якось домовлятися. Працювати треба починати, проводити свої кандидатури на ключові пости в дипломатичному та безпековому секторах, впливати на зміни у виборчому (і не лише в ньому) законодавстві, готуватися до жовтневих виборів.
А як же хамство у стилі зе-роликів в мережах? На жаль – «чорні» для реальних українців результати соцдослідження групи «Рейтинг» це переконливо доводять – воно нікуди не подінеться, поки подобається зе-масі і відповідає її фантазіям.

До речі, щоби двічі не вставати, скажу таке: треба вже припинити впадати в розпач з приводу вбивчого проценту співгромадян, готових на «особливий статус Донбасу» і «прямих переговорів з ОРДЛО». Набридлі констатації, наскільки ганебно Україна програла інформаційну війну – проїхали теж. Це все треба вже сприймати, як погоду: вона є такою, як є.

Соціальні мережі, як і решта проривних винаходів людства (авіація, атомна енергія, комп’ютер тощо) миттю були використані для агресії. І захист від неї, і контрнаступ у війні за свідомість мільйонів – можна організувати лише в тому ж середовищі, тими ж засобами – у соціальних мережах, на медіа-фронтах. Не рюмсати треба, а за це братися – ідеї пропонувати, гроші шукати, засоби.

Терміново.

Sergij Tikhy