нейтральність нам в найближчі десятиліття не світить

ЧИ ТРЕБА ПРАЦЮВАТИ З ВИБОРЦЯМИ ЗЕЛЕНСЬКОГО

Сьогодні відбулася різка поляризація позицій виборців стосовно особистості майбутнього президента.

Одні кажуть, що праві вони, проголосувавши за Зеленського, прихильники Порошенка – думають з точністю до навпаки. І ми попадаємо в глухий кут. Хто ж правий?

Насправді, питання сьогоднішнього вибору полягає не в особистості нинішнього кандидата, а у його і тих хто за ним стоїть цивілізаційному напрямку розвитку країни.

З Порошенком усе зрозуміло. Зовсім інша картина із Зе.

Частина його виборців є прихильниками повернення зовнішньополітичного вектору України на Схід. Звісно вони будуть голосувати за Зе. Про що з ними дискутувати?

Молоде політичне дарування подобається і в Кремлі. І Жириновському, і кремлівським пропагандистам від Зе у захваті! Московити хочуть бачити Зеленського президентом України!

Друга частина команди підтримки Зеленського є прибічниками ідеї нейтралітету нашої країни. Знову ж таки, вибір у них був однозначно за Зе. Але з цією категорією виборців можна і потрібно працювати, роз’яснюючи політичне, військове і головне економічне підґрунтя питання.

Для того, щоб підтримати незалежність держави в умовах нейтральності, при понад 2000 км спільного кордону із ерефеєю, ми маємо витрачати зовсім інші кошти на оборону.

Нейтральна Швеції, тратить на оборону 608$ в рік!!!! на одного жителя. (Польща, яка є частиною НАТО – трошки більше 140).

Маленька нейтральна Швейцарія, яка захищена горами, має дружніх сусідів, тратить на оборону близько 550 доларів США в рік на одного жителя.

Враховуючи всі особливості нашого становища загальний оборонний бюджет України має становити понад 25 млрд. доларів США, що сьогодні виглядає чистою фантастикою…

Таким чином нейтральність нам в найближчі десятиліття не світить.

Є ще й третя група виборців Зеленського. Це ті, хто незадоволені нинішньою системою управління в Україні. Їх зрозуміти можна.

Якщо зовнішня політика не викликає великих застережень чи нарікань, то внутрішня – надто багато. Певна частина із них – це прорахунок нинішнього президента. Як не крути.

Але цій категорії виборців хочу нагадати один випадок із історії. В 1939 році президенту США Франкліну Рузвельту доповіли про нікарагуанського диктатора Самосу і попросили дати добро на його усунення. На що він добре подумавши відповів: “Так, Самоса сукін син, але він наш сукін син”.

Порошенко не ідеальний, про що писав неодноразово, але сьогодні визначається питання не стільки вибору тої чи іншої персони на найвищу посаду в країні, як питання самого існування України, як незалежної суверенної держави.

Володимир Дзьобак

і