Війна на Донбасі не закінчується, а боротьба з путіністами навіть не почалася…

Україна завжди була і залишається демократичною країною, де вибір кожного громадянина має право на існування. Однак, специфіка країни в тому, що вона знаходиться в стані війни з Росією і через це виникають суперечки: якщо Росія – агресор, то тих, хто підтримує дії країни-агресора – треба вважати зрадниками, але з демократичної точки зору, вони мають право висловлювати свою думку, яка може бути анти-українською. Через це і ведеться “громадська війна” думок між українцями та громадянами України, які тяготіють до “рускава міра”.

Чудовим прикладом є теперешні вибори президента України. В цих перегонах кандидати діляться на три типи: олігархи, пішаки олігархів та путінські засланці.

З олігархами та їх пішаками все зрозуміло – вони завжди були на політичній арені, а ось увагу на цих виборах варто зосередити на проросійських кандидатах, які відкрито демонструють свою українофобію.

Після Революції Гідності та заборони низки партій з радянськими настроями, на політичну арену вийшли виключно партії з українськими інтересами, але, здавалося б, після такої кривавої революції та європейским та національним настроями громадян, все одно з’явилась партія «Опозиційний блок», яка складалась з колишніх членів «Партії Регіонів». А хіба Майдан не був саме проти цих “регіоналів”?

І все це відбувається в рамках законів України – партія має право на існування.

На сьогодні «Опозиційний блок» розколовся на окремі партії, де кожен почав по-своєму просувати проросійські інтереси. Яскравими представниками є: Вадим Рабінович (Партія «За життя»), Юрій Бойко (екс-лідер «Опозиційного Блоку»), Віктор Медведчук (кум Путіна), Євген Мураєв (партія «НАШІ», зареєстрований кандидат в президенти), Інна Богословська (кандидат в президенти), Михайло Добкін та багато інших.

Давно виникає нерозуміння: чому більшість цих зрадників все ще при владі і на свободі?

Всі ці прізвища викликають у патріотів України бурливу реакцію і навіть не вимагають доказів – чому вони погані. Адекватна опозиція в Україні – це протистояння діючій владі з державницькими настроями, але сьогоднішня «РУ-опозиція» та її представники, лише думають як зробити з України «Новоросію» та віддатися Путіну.

На жаль, в Україні є громадяни, які рівняються на Москву. Вони й досі мріють про повернення СРСР і для них є пріорітетом відновити російську мову на державному рівні. Саме такий електорат завжди буде голосувати за представників від Росії.

Варто звернути увагу на «опозиційного» кандидата в президенти Євгена Мураєва. Люди почали цікавитися ним через його агресивну рекламу: активний піар партії та каналу «НАШІ», бігборди по всій країні, виступи на “своїх” телеканалах «112», «NewsOne», «ZIK» та використання нав’язливих інтернет-ботів.

(на скріншоті показані інтернет-боти, які пишуть та накручують лайки в підтримку кандидата)

Всі ці агресивні прийоми розраховані на пересічного виборця, щоб змусити його віддати голос за «нове обличчя». На жаль, люди забувають, що це колишній «регіонал», депутат, який має найнижчу відвідуваність у Верховній Раді і не написав жодного законопроекту. Молоді люди дуже мало цікавляться політикою і не питають себе: звідки у нього стільки грошей та хто ним керує? На ці питання не зможуть відповісти його боти.

Нагадаємо, що він активно підтримував «вибір» кримчан, але з часом чомусь схаменувся та “змінив” свою думку на протилежну. Зараз для нього Крим – це Україна, але чомусь він принципово спілкується мовою окупантів та не вимовляє жодного українського слова.

Отже, реалії на сьогодні прості – людьми легко маніпулювати через красиві гасла кандидата, пропаганду інтернет-ботів, аби прибрати будь-які сумніви та проголосувати саме за відповідного претендента на пост президента.

Нагадаю, що Петро Симоненко, лідер забороненої (!) комуністичної партії, все ж таки балотується на найвищу державну посаду!

Виникає купа серйозних питань до діючої влади: чого в Україні досі діють проросійські політики в інтересах Кремля? Чого ці зрадники все ще не у в’язниці?

Коли СБУ нарешті зреагує на антидержавні дії засланців Кремля? Чого умовно український президент, обраний Майданом, не зайнявся люстрацією такої «опозиції»?

За гратами патріотів України більше, ніж сепаратистів…

То чи не час звернути увагу на діяльність “пана” Мураєва і та його прибічників?

Ростислав Тригуб

і