Загадковий мандат СММ ОБСЄ

Київ закликає відкрити спостережний пункт СММ ОБСЄ в окупованому Криму. У ОБСЄ кажуть, що цього не дозволяє зробити поточний мандат місії, експерти зауважують — на заваді стоїть Росія.

Під час останньої зустрічі у Мінську контактної тристоронньої групи з мирного врегулювання на Сході України, яка відбулася 19 грудня, голова української делегації Євген Марчук запропонував встановити постійний пункт спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в Керчі. За словами представниці України в контактній групі, першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко, Марчук звернувся до ОБСЄ з пропозицією негайно розпочати постійний моніторинг безпекової ситуації в акваторії Керченської протоки, Азовського і Чорного морів. Він мотивував цю ініціативу тим, що мандат СММ ОБСЄ поширюється на всю територію України, включно з окупованим Кримом.

Загадковий мандат

Згідно з інформацією, розміщеною на сайті СММ ОБСЄ, мандат місії справді поширюється на всю територію України. Проте на запит DW щодо ймовірності відкриття моніторингового пункту в Криму у ОБСЄ відповіли: «Розширення поточного мандату СММ ОБСЄ потребуватиме ухвалення рішення на підставі консенсусу 57 країн-членів організації», — йдеться у відповіді. Також констатується, що спеціальна моніторингова місія відстежує ситуацію в Азовському морі «у рамках свого мандату та обмежувалася моніторингом на суші», результати якого включала у свої регулярні звіти.

DW.COM

Старший аналітик Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Густав Ґрессель у розмові з DW зауважив, що «теоретично ОБСЄ має мандат на моніторинг ситуації по всій Україні, включно з територіальними водами». «Але річ у тім, що Росія має кардинально іншу позицію щодо кордонів України, ніж решта світу, тому вона не дозволить суднам ОБСЄ зайти в Керченську протоку», — каже експерт.

Російські «політико-правові реалії»

Постійний моніторинговий пункт СММ ОБСЄ на території Криму міг би стати справжнім ключем до можливої деескалації ситуації в регіоні Азовського моря, Чорного моря і Керченської протоки,  погоджується перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий. І він вважає цю ініціативу України «абсолютно легітимною».

Солодкий нагадує, що українська делегація в ОБСЄ ще у березні 2014 року, коли приймалося рішення про започаткування СММ ОБСЄ в Україні, наголошувала на тому, що її мандат має поширюватися на весь Кримський півострів. «Проте тоді Росія подала так звану тлумачну заяву, в якій звернула увагу на нові «політико-правові реалії», тобто на те, що Крим після псевдореферендуму більше не належить Україні, а тому і мандат на територію півострова поширюватися не може», — розповів Солодкий.

Санкції переконливіші

Але і західні, і українські експерти називають пропозицію України про відкриття пункту СММ ОБСЄ в Керчі «малореалістичною». Головна причина цьому — позиція Москви. «Росія вочевидь відмовлятиметься від втілення в життя цієї ініціативи, чим вкотре підтвердить усьому світові, хто є справжнім провокатором ескалації», — вважає Сергій Солодкий.

На думку експертів, політика залякування й погроз, яку веде Росія, мають на меті змусити Захід і Україну визнати анексію Криму. «Фактично Росія шле меседж: «Гляньте, ми створюватимемо проблеми доти, доки ви не визнаєте Крим російським», — пояснює Ґрессель і визнає, що «росіяни, на жаль, можуть спричинити чимало проблем».

Аналітик припускає, що Москва може погодитися на обговорення місії ОБСЄ в Криму у разі, якщо Захід піде на переговори про визнання її нових кордонів. «Але наразі ніхто на Заході, окрім Трампа, не має наснаги підігравати росіянам і визнати анексію  Криму. Натомість нам варто подумати про розширення санкцій проти Росії», — вважає Ґрессель.