Чим займається в Берліні інститут друга Путіна?

  • admin
  • Вересень 20, 2018
  • Коментарі Вимкнено до Чим займається в Берліні інститут друга Путіна?

Понад два роки у німецькій столиці працює інститут “Діалог цивілізацій”. Один з його засновників Володимир Якунін – колишній глава російської залізниці та друг Володимира Путіна. DW з’ясувала, чим займається ця установа.

Якби Володимира Якуніна не помітили у візовому відділі консульства ФРН в Москві, ніхто б і не дізнався, що влітку цього року колишній керівник російської залізниці отримав дозвіл на роботу та тимчасове перебування у Німеччині. А те, що у Берліні він уже два роки має свій інститут “Діалог цивілізацій”, пригадали б, мабуть, одиниці.

Коли 1 липня 2016 року з величезним розмахом в одному з кращих у Німеччині столичних конференц-залів Humboldt-Carre відбувалася презентація інституту, німецька преса відреагувала на це негативно. У Німеччині засновника інституту – екс-керівника російської залізниці Володимира Якуніна – вважають людиною з найближчого оточення російського президента Володимира Путіна і знають, що хоча ЄС і не включив його у санкційні списки, однак санкцій США йому уникнути не вдалось. Багато хто сумнівається, що свої статки Якунін отримав законним шляхом.

Хто фінансує “Діалог цивілізацій”?

Інститут розташований у самому центрі історичного Берліна, в кількох хвилинах пішки від Бранденбурзьких воріт, на п’ятому поверсі будівлі, у якій працює єдина в Німеччині філія фешенебельного французького універмагу Galeries Lafayette.

“Діалог цивілізацій” фінансується зі створеного спеціально для цієї мети фонду у Швейцарії. Його два головних донори – сам Володимир Якунін, а також російський бізнесмен та філантроп Рубен Варданян.

Агнєшка Жепка Агнєшка Жепка

Скільки саме вони пожертвували на інститут, прес-секретарка“Діалогу цивілізацій” Агнєшка Жепка сказати DW не змогла або не захотіла. Згідно з фінансовим звітом за 2017 рік, бюджет інституту формується за рахунок інституційних грантів, коштів, що отримуються з трастів, фондів, корпорацій та просто заможних людей. Імена донорів, однак, не називаються. Тільки загальні суми. Так, на конкретні заходи та дослідницькі проекти у 2017 році надійшли 2,3 мільйона євро. Сума нецільового фінансування становила 2,3 мільйона євро. “Інші доходи” – 54,9 тисячі євро.

Згідно зі звітом, усі кошти були витрачені – на проведення заходів та дослідницькі проекти, утримання офісу та ініші цілі.

Які експерти працюють в інституті?

Агнєшка Жепка повідомила DW, що в офісах “Діалогу цивілізацій” у Москві та Відні працюють 42 співробітники. В Берліні – 18, п’ятеро з яких є вченими, а двоє опікуються контактами зі структурами ЄС та різних європейських фондів. Крім штатних аналітиків, у інституту є мережа вчених, які працюють на гонорарній основі.

З німецьких штатних працівників на сайті можна побачити, наприклад, Клеменса Вітте (Klemens Witte), який, за даними інституту, здобув міжнародний досвід в університетах Казані, Москви, Калінінграда, Мінська та Пекіна. У 2011-2012 роках він читав лекції про ЗМІ в Московському державному інститутуі міжнародних відносин, кузні кадрів для МЗС РФ.

Серед німецьких позаштатних – журналіст Томас Фасбендер (Thomas Fasbender) та політолог Александер Рар (Alexander Rahr). Обидвох в Німеччині знають як прокремлівських аналітиків, обидва чудово володіють російською і часті гості російських ЗМІ. У 2014 році вийшла друком книга Фасбендера “Свобода замість демократії. Шлях Росії та ілюзії Заходу”. Рар, який працює консультантом “Газпрому” з європейських питань, – автор низки книг про Росію, її президента, відносини РФ та Заходу. І скоро виходить нова.

Діалоги “Діалогу цивілізацій” не складаються

Український неурядовий проект “Інформаційний спротив” називає берлінський інститут Якуніна “гібридним інструментом Кремля” в обстоюванні своїх інтересів, наприклад, для формування позитивного іміджу влади РФ на світовій політичній арені, легітимізації окупації Криму, лобіюванні російських інтересів у відносинах з Заходом”.

Однак, в Німеччині, судячи з усього, виконання цієї задачі інституту не вдається. В німецькій пресі, скаржиться Агнєшка Жепка, про діяльність інституту “повна тиша”.

Не складаються у “Діалогу цивілізацій” відносини й з іншими берлінськими інститутами суміжного профілю, наприклад з Центром східноєвропейських та міжнародних досліджень (ZOiS) та Німецьким товариством зовнішньої політики (DGAP). Прес-секретарка інституту нарікає, що вони ігнорують пропозиції про співробітництво.

В ZOiS, однак, не змогли пригадати, що такі пропозиції взагалі надходили. Директорка центру Ґвендолін Зассе (Gwendolyn Sasse) повідомила DW, що один раз відвідувала “Діалог цивілізацій” познайомитись з керівництвом і регулярно запрошує представників цього інституту на заходи ZOiS. Однак чи приходив хтось на них, вона сказати не змогла.

Провідний експерт з питань Росії Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер (Stefan Meister) два роки тому відхилив пропозицію перейти на роботу в “Діалог цивілізацій”. Після цього, розповів він, з пропозиціями про співробітництво люди Якуніна до нього не звертались.

DW.COM

Погляд на світ через призму Росії?

Якщо зайти на головний сайт інституту, то одразу кидається в очі суттєва різниця між його версіями російською, з одного боку, та англійською і німецькою – з іншого.

Російською на сайті можна прочитати звіти про проведені конференції та дослідження, наприклад, про проблеми мігрантів у східній частині Росії, про сценарії курдського майбутнього, екстремізм в Росії, іслам в Євразії.

На англомовній версії публікацій більше, а тематика помітно ширша. Причому, і німецькі експерти пишуть винятково англійською, з чого можна дійти висновку, що цільову аудиторію інститут бачить на Заході, а не в Росії.

Тексти не містять пасажів чи тез, які можна було б інтерпретувати як елементи пропагандистської кампанії Кремля. Не бачить якоїсь прокремлівської лінії в публікаціях інституту і Штефан Майстер. “Це не інструмент, який має бодай якийсь політичний чи громадський вплив”, – вважає він.

Причину Майстер бачить у тому, що на “Діалог цивілізацій” відмовились працювати відомі німецькі експерти, а “найняті в Індії та інших країнах не працюють над темами, релевантними для німецького політичного дискурсу”. Крім того, інститут має слабкий менеджмент, а невідомі в Німеччині керівники інституту мають віддалене уявлення про німецькі політичні реалії, каже Майстер.