Попри Крим і Донбас: чому все менше українців бачать у НАТО гарантію безпеки?

  • admin
  • Вересень 13, 2018
  • Коментарі Вимкнено до Попри Крим і Донбас: чому все менше українців бачать у НАТО гарантію безпеки?

Рівень підтримки українцями НАТО знижується. Про це свідчать соцопитування. Які причини? Радянські догми, пропаганда позаблокового статусу та розчарування, кажуть опитані DW експерти.

Частка прихильників вступу до НАТО серед українців хоч і значно збільшилась порівняно з періодом до Євромайдану, але протягом останнього року спостерігається тенденція до її зменшення. У серпні 2018 року 42 відсотки українців бачили в НАТО найкращу гарантію нацбезпеки, тоді як іще рік тому – в червні 2017 року – таких було 47 відсотків.

Такі дані соціологічного опитування “Що українці думають і знають про НАТО” оприлюднив 11 вересня у Києві Фонд демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва. Опитування проводилося в серпні цього року. Населення анексованого Криму та непідконтрольних Києву районів Донеччини та Луганщини до опитування залучено не було.

Пропаганда за позаблоковий статус

За словами соціологів, з червня 2017 року по серпень 2018 нічого особливого у зовнішньополітичній сфері, що могло б суттєво вплинути на вибір громадян, не сталося. У березні цього року Північноатлантичний альянс надав Україні статус “країни-аспіранта”, що означає запрошення приєднатися до інтенсифікованого діалогу з НАТО з питань членства. Утім, ця новина особливо не вплинула на громадську думку. За словами експертів, люди не стежать і не знають цих складних понять і реагують на більш зрозумілі для них події.

Навчання Rapid Trident-2017 в Україні Навчання “Rapid Trident-2017” в Україні

“На людей дуже сильно впливає інформаційний порядок денний. Коли повідомляється по загострення ситуації на Донбасі, люди, які вагаються, схиляються до більш жорсткого варіанту, тобто до вступу до НАТО як гарантії безпеки. А коли відбувається певне затишшя і по лояльних до РФ українських телеканалах дають слово відверто проросійським політикам, які постійно стверджують, що мир – це головна цінність, а мир з РФ можна досягнути, якщо Україна матиме позаблоковий статус. Постійне повторення цих ідеологічних конструкцій дуже впливає на настрої людей, які вагаються”, – вважає аналітик Фонду демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.

Розчарування в НАТО?

Фактично у порівнянні з літом минулого року підтримка позаблокового статусу зросла настільки, наскільки впала підтримка вступу до НАТО – приблизно на 5 відсоткових пунктів.

Президент України Петро Порошенко і генсек Альянсу Єнс Столтенберг на саміті Україна-НАТО у Брюсселі, липень 2018 Президент України Петро Порошенко і генсек Альянсу Єнс Столтенберг на саміті “Україна-НАТО” у Брюсселі, липень 2018

“Цю різницю я б не сприймав надто серйозно. Її не варто переоцінювати. Це звичні коливання громадської думки залежно від різних інформаційних приводів, а нині ще й передвиборної пропаганди”, – переконаний старший науковий співробітник берлінського відділення Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel). Водночас, за його словами, в українців загострюється відчуття певного розчарування, що Захід робить недостатньо для України і вона змушена боротися наодинці, що Захід не заважає РФ продовжувати війну на сході України.

“Якби було оголошено, що буде реальна перспектива вступу до НАТО, було б більше дебатів і люди стали б більше цікавитись цією темою і, швидше за все, було б значно більше підтримки. Втім, нині це питання другорядне для українців порівняно з щоденними клопотами й соціальними труднощами”, – зазначає експерт.

Радянське тавро і брак інформації про НАТО

Згідно з зазначеним опитуванням, 30 відсотків українців продовжують сприймати НАТО як “агресивний військовий блок”. Найбільше прихильників такої позиції мешкає у південних (47 відсотків) та східних (56 відсотків) регіонах України. На думку експертів, у цих регіонах бракує роз’яснювальної роботи з населенням, багато людей там досі мислить “радянськими догмами і кліше”.

Маневри НАТО Анаконда-2016 у Польщі за участю також України та Грузії Маневри НАТО “Анаконда-2016” у Польщі за участю також України та Грузії

“Якщо цим людям, які наразі перебувають в інформаційному вакуумі, надати повну картину, пояснити всі “за” і “проти”, то буде й інша позиція. Завжди є різниця між позицією людини поінформованої і тієї, якій бракує інформації. І це опитування показує, що більшість українців фактично не знають про НАТО в достатній мірі, їм бракує інформації”, – вважає перший заступник директора Центру “Нова Європа” Сергій Солодкий. За його словами, на півдні та сході України також нині відбувається посилення проросійських голосів через дискредитацію тих, хто представляє прозахідний, проєвропейський вектор. “Через корупційні скандали дискредитація окремої персоналії, яка репрезентує чи відстоює пронатівський курс, переноситься на сам НАТО”, – зазначає експерт.

Чому в Україні настрої, не як у Польщі

У Польщі підтримка НАТО була високою ще задовго до вступу в Альянс у березні 1999 року. За даними соцопитувань, вже у 1989 році більш ніж 80 відсотків поляків хотіли залишити Варшавський договір, 70 відсотків хотіли, щоб радянські війська залишили Польщу, а 60 відсотків віддавали перевагу вступу до НАТО. У наступні роки підтримка Північноатлантичного альянсу зросла до 90 відсотків.

Євродепутат від Польщі Яцек Саріуш-Вольський Євродепутат від Польщі Яцек Саріуш-Вольський

“Сприйняття Росії як загрози було дуже поширене у Польщі навіть під час комуністичного режиму. Це, звісно, не було офіційно. Але польське суспільство так сприймало Росію і тодішній СРСР. Тому і було 90 відсотків підтримки НАТО”, – стверджує євродепутат від Польщі Яцек Саріуш-Вольський.

Внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа у 1939-му Польща фактично перестала існувати як держава. СРСР і нацистська Німеччина поділили її. Після Другої світової Польща, хоч і відновила державність, але не була повністю незалежною, перебуваючи у соціалістичному таборі під наглядом СРСР. Цей історичний досвід, на думку оглядачів, дав зрозуміти полякам, що вони самотужки не зможуть протистояти загрозам, і в НАТО вони бачили запоруку збереження своєї незалежності.

Україна стала чистим аркушем паперу

Що стосується України, то величезні втрати населення у 1930-40-х роках внаслідок сталінських репресій, Голодомору та Другої світової війни, перетворили її на “чистий аркуш паперу”,  каже аналітик Петро Бурковський. Усе це, на його думку, й призвело до радикальних демографічних змін, передусім, на сході та півдні України, що і позначається нині на соціологічних опитуваннях, зокрема і щодо НАТО.

Утім, згідно з зазначеним дослідженням, якщо б референдум щодо вступу України в НАТО відбувся у серпні 2018 року, то на нього прийшли б 63 відсотки громадян України. З них понад дві третини проголосували б за приєднання України до Північноатлантичного альянсу. І цей показник є стабільним останні три роки.