Нинішнє керівництво Мінкульту звикло жити поза правовим полем

Мінкульту НАЗК не указ?

Нинішнє керівництво Мінкульту звикло жити поза правовим полем держави, у створеному ними ж приємному стані піар-ілюзій.

Чисельні порушення, критичні публікації преси, протести громадськості і підлеглих демонстративно ігноруються “принцем і принцесами”.

Ось і нині, шефи Мінкульту спровокували абсолютне безглузде протистояння з поважним антикорупційним органом. Хоча, порушення очевидні і всім музейникам добре відомі. Замість того, аби тихо виправити ситуацію, як того вимагає Закон, публікуються нахабні заяви.

Сподіваємося, досвідчені професіонали з НАЗК швидко і доступно пояснять відірваним від реального життя бюрократам Мінкульту поняття верховенства права…

Цього недолугого міністра, як і всю його піар-команду, давно час відправити у відставку, після ретельної перевірки про факти корупції…

Чекаємо дієвої реакції НАЗК…

“Міністерство культури України підтверджує, що Національним агентством з питань запобігання корупції 8 серпня поточного року генеральному директору Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс Ковальчуку І.П. вручено 8 протоколів про адміністративне правопорушення, що полягало у нарахуванні і сплаті премій працівникам Музею.

Рішення за вказаними протоколами буде прийматись виключно судом.- пише сайт Мінкульту.

З огляду на викладене та беручи до уваги категоричне заперечення Ковальчука І.П щодо допущення цих порушень, закликаємо засоби масової інформації виключити будь-які маніпуляції з вказаною інформацією до прийняття відповідних рішень судом, оскільки це є прямим тиском на суд та грубим порушенням презумпції невинуватості, відповідно до якої будь-яка особа вважається невинуватою у вчиненні адміністративного проступку, доки її вина не буде доведена у передбаченому законом порядку і оформлена у рішенні суду”.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245403975&cat_id=244913751

З сайту НАЗК

За рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції направлено до суду ще 30 протоколів про адміністративні правопорушення, більшість яких стосуються недотримання вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів при встановленні премій.

В умовах реального конфлікту інтересів неодноразово підписував накази про преміювання і генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Іван Ковальчук, стосовно якого складено 8 протоколів. Директор музею, не повідомивши Міністерство культури як орган, до сфери управління якого належить музей, видавав накази про преміювання працівників, у тому числі і своєї дружини, яка працює на посаді заступника генерального директора музею.

Нагадаємо, відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах такого конфлікту інтересів передбачена частинами першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Національне агентство також зазначає, що складення протоколу і направлення його до суду не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення у судовому порядку.

https://nazk.gov.ua/news/konflikt-interesiv-nazk-napravylo-do-sudu-shche-30-adminprotokoliv

Судячи з усього, співробітники НАЗК трохи здивувалися і оприлюднили оновлену інформацію:

“Національне агентство з питань запобігання корупції на своєму засіданні прийняло рішення про внесення трьох приписів про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону.

Приписи внесено Міністру культури України Євгену Нищуку стосовно Генерального директора музею «Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс» Івана Ковальчука, а також Житомирському міському голові Сергію Сухомлину та виконуючому обов’язки головного лікаря Комунального підприємства «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради Віталію Пасєвіну стосовно їх підлеглих.

Припис, внесений Євгену Нищуку стосується порушення вимог частини четвертої статті 28 ЗУ «Про запобігання корупції»: Міністерством культури України як органом, до повноважень якого належить звільнення з посади Генерального директора музею Івана Ковальчука, не вжито передбачених законодавством заходів щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів у його службовій діяльності, зумовленого спільною роботою зі своєю дружиною. Встановлено, що дружина Івана Ковальчука обіймає керівні посади з 1995 року та до сьогодні перебуває в прямому підпорядкуванні у свого чоловіка – Генерального директора музею.

 

З метою усунення порушень Закону та запобігання вчиненню їх у подальшому Національне агентство з питань запобігання корупції вимагає від  керівників органів, у яких працюють зазначені посадові  особи, вжити передбачені законодавством заходи.

Припис НАЗК є обов’язковим до виконання. Про виконання припису посадова особа, якій його адресовано, зобов’язана повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції упродовж десяти робочих днів з дня його одержання”.

З інтернету

До Національного агентства з питань запобігання корупції
Редакція журналу “Музеї України” висловлює свою повагу до роботи професіоналів НАЗК у сфері боротьби з корупцією, зичимо успіхів!
Просимо дати розширену інформацію про факти порушень у системі Національного музею історії України у Другій світовій війні і пояснити офіційну заяву Міністерства культури України, у підпорядкуванні якого перебуває музей, яку ми вважаємо такою, що підриває авторитет провідного антикорупційного органу і дискредитує весь процес боротьби з корупцією.
http://www.museum-ukraine.info/?p=4725
Редакція вважає бездіяльність керівництва Мінкульту стосовно БАГАТОРІЧНИХ порушень в Національному музеї злочинною. Міністерство, що має всі важелі і можливості для контролю за діяльністю, у тому числі фінансовою і кадровою, підпорядкованого закладу, нічого не зробило для виявлення і виправлення порушень чинного законодавства.
Чи є у діях чи бездіяльності відповідальних осіб Міністерства культури України стосовно порушень у системі Національного музею історії України у Другій світовій війні ознаки кримінального порушення? І чи не варто співробітникам НАЗК не гратися у багатомісячні судові ігри, а звернутися з відповідною заявою про злочин у правоохоронні контролюючі органи, що мають можливості прямої дії для початку реальних кримінальних проваджень?
Користуючись нагодою, просимо детально перевірити керівництво Мінкульту щодо можливих порушень антикорупційного законодавства.
З повагою,
Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

і