65 років після виходу в ефір Deutsche Welle

Через 65 років після виходу в ефір Deutsche Welle стоїть перед новими викликами – кризами у світі та сплеском популізму. На присвячених іномовнику урочистостях у Бундестазі  виступить і канцлерка Меркель.

“Шановні та любі слухачки і слухачі в далеких землях…” Перший радіоефір Deutsche Welle 3 травня 1953 року розпочався вітальною промовою тодішнього федерального президента ФРН Теодора Гойсса (Theodor Heuss). Завданням Deutsche Welle на початку діяльності було “розповідати слухачам за кордоном про політичний, економічний і культурний образ Німеччини”. DW починала мовити з Кельна на коротких хвилях і охоплювала – спершу тільки німецькою мовою – аудиторію в різних частинах світу. Уже в 1954-му році DW почала мовити й іншими мовами. З 1992-го року розпочалося щоденне телемовлення, а з початку 2000-х німецький іномовник присутній в інтернеті.

Студія DW, 1953 рік У студії DW, 1953 рік

“Звісно, часи коротких хвиль були простіші: можна було охопити кожен куток земної кулі”, – каже генеральний директор DW Петер Лімбург (Peter Limbourg). Нині, за його словами, маркетинг значно складніший. “Водночас, завдяки інтернету, соціальним мережам і мережі партнерів ми маємо шанс охопити значно більше людей, ніж раніше. Ми й надалі пропонуємо суміш новин, аналітики та приводів для роздумів, але презентуємо їх сучасніше та ще більше враховуємо інтереси наших різних і часто дуже молодих цільових груп”, – пояснює керівник DW. Лімбург обіймає посаду гендиректора чотири з половиною роки і прагне збільшити міжнародне значення DW.

65-річчя медіа-компанії відзначать цього вівторка, 5 червня, урочистою церемонією в Бундестазі. На ній будуть присутні уповноважена уряду ФРН у справах культури та ЗМІ Моніка Ґрюттерс (Monika Grütters), а також численні депутати з усіх фракцій. Спеціальною гостею церемонії буде федеральна канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel), яка виступить із промовою. Зі спеціально встановлених стендів канцлерка дізнається про актуальні проекти Deutsche Welle, зокрема про анімований відеокурс російською про те, як викривати “фейкові новини”. А міністерка Ґрюттерс візьме участь в одній з дискусій на тему свободи преси.

У боротьбі систем

Термін “мовник” стисло охоплює багато чого: телевізійні програми чотирма мовами, різноманітний аудіоконтент, онлайн-новини 30-ма мовами та чимало каналів у соціальних мережах.

Генеральний директор Deutsche Welle Петер Лімбург Генеральний директор DW Петер Лімбург

Дедалі важливішими для отримання контенту DW стають смартфони. Колись були радіослухачі, а сьогодні – молоді фоловери.

До структури DW входить і Академія Deutsche Welle (DW Akademie) – провідна в Німеччині організація з міжнародного розвитку медіа. Від часу заснування в 1965 році й донині вона сприяла підвищенню кваліфікації десятків тисяч журналістів з усього світу.

Нині, коли DW виповнилося 65 років, складна глобальна політична ситуація дещо нагадує часи заснування іномовника. У світі знову говорять про “холодну війну”, а свобода думки і свобода слова – всюди під загрозою. “Часи стали суворішими, а це означає більше роботи для DW. Ми повинні інформувати, зводити мости й пояснювати цінності. Як би ми це не називали – “холодною війною” чи “мультиполярним світовим ладом”, – дедалі більше викликів постають через пропаганду, фейкові новини, міграцію, зміну клімату і терор”, – констатує Лімбург. Очільник DW нагадує про часткову блокаду мовлення медіакомпанії в деяких країнах, як-то в Китаї та Ірані. Це “непокоїть нас, але й показує, що наша робота дуже важлива”, – вважає він. Сьогоднішня боротьба систем та ідеологій водночас є змаганням міжнародних мовників.

Обмін культур, релігій, традицій

“Працівниці та працівники – це ключ до успіху Deutsche Welle”, – наголошується в головних завданнях DW. В обох штаб-квартирах іномовника в Бонні та Берліні працюють близько 3400 людей із майже 60 країн світу. У Німеччині, либонь, немає жодної іншої настільки мультикультурної організації, як DW. Кількість власних кореспондентів іномовника в Африці, Азії та Латинській Америці зростає.

“Різноманіття – це скарб і одна з сильних сторін Deutsche Welle”, – каже гендиректор Лімбург. “Ми вчимося одне в одного і бачимо, що завдяки обміну культур, релігій і традицій може виникнути щось нове й добре… Для мене велика радість працювати тут із такою кількістю різних колег, які надихають”. DW, за словами гендиректора, “може, і не стартап, але сучасна медіаорганізація з працівниками, які не цураються нового і полюбляють експерименти”.

Зворотній зв’язок із людьми

Сандра Петерсманн (Sandra Petersmann) роками висвітлювала події у кризових регіонах світу. Найбільше їй запам’ятався випадок, який вона пережила у 2000-му році в Еритреї. Тоді вона ще лише проходила курс журналістики на DW і як молода журналістка їздила цією країною разом із медиками однієї гуманітарної організації.

Сандра Петерсманн, журналістка DW Сандра Петерсманн багато років висвітлювала події у кризових регіонах світу

“Якось наприкінці дня ми проїжджали повз маленьке село: під крислатим деревом сиділи кілька десятків людей і слухали маленьке радіо на батарейках. Позивні радіостанції неможливо було сплутати: вони слухали Deutsche Welle. Я не зрозуміла ані слова з передачі моїх колег, оскільки вони вели програму амхарською мовою, але коли сказала слухачам, що є журналісткою DW, вони одразу ж запросили мене на традиційну кавову церемонію”, – розповіла нині 45-річна політологиня.

Щось подібне вона переживала пізніше в Афганістані, де “люди в далеких селах живуть без телевізора і відчувають інформаційний голод”. Журналістка шкодує, що DW відмовилася від радіомовлення більшістю мов. На її думку, в часи соцмереж бракує колишніх можливостей радіо.

Гарячі теми

Коли люди бачать журналістів з мікрофонами DW, то нерідко охоче підходять, аби поспілкуватися. Наприклад, із 36-річним Джафаром Абдулом Карімом – найвідомішим обличчям арабської телепрограми DW, ведучим ток-шоу “Shababtalk”.

Джафар Абдул Карім, ведучий телепрограми Shabab Talk Джафар Абдул Карім – ведучий успішного ток-шоу “Shabab Talk”

У цій телепрограмі обговорюють теми, які нерідко замовчують медіа арабських країн. “Shababtalk” дивляться мільйони молодих людей.

Ще один приклад: коли онлайн-тексти мовами урду, пашту або китайською здобувають багато переглядів у мережі, то часто йдеться про такі теми, як свобода думки, права жінок, про боротьбу з корупцією та здобуття кращої освіти. У часи таких можновладців, як Трамп і Путін, людей у світі цікавить, до речі, й те, якого ж курсу дотримується німецький уряд на чолі з Анґелою Меркель (Angela Merkel).

Українська редакція DW

У березні 2000 року розпочала роботу Українська редакція DW. До 2011-го українська аудиторія мала змогу щодня слухати радіопередачі та читати тексти DW українською мовою в інтернеті. Потім медіакомпанія припинила радіомовлення на коротких хвилях більшістю програмних мов. Натомість на перший план вийшов інтернет.

Під час масових протестів кінця 2013 – початку 2014 року на Майдані в Києві DW значно розширила свою діяльність в Україні: відкрила кореспондентський пункт у Києві, почала виробляти телепрограми українською мовою та активізувала свою присутність в українському сегменті соціальних мереж. Спільноти DW українською на Facebook, Twitter та YouTube нині налічують загалом понад 185 тисяч фоловерів.

Факти замість фейкових новин

У часи глобальної нестабільності німецькі політики теж розуміють важливість медіакомпанії. Нещодавно в Бундестазі відбулися дебати про DW. Член комітету Бундестагу з питань культури і медіа Мартін Рабанус (Martin Rabanus) висловив думку, з якою його колегам було важко не погодитись: “Ця медіакомпанія транслює факти замість фейкових новин, незалежно, інноваційно, з цінностями і від серця”.

За даними міжнародних опитувань, 96 відсотків користувачів вважають, що DW притаманний дуже високий рівень достовірності. Нині понад 150 мільйонів людей у всьому світі щотижня читають, слухають і дивляться DW. Ця тенденція зростає.

DW.COM